ОБТІСУВАТИ

ОБТІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., перех.

1. Обробляти дерево сокирою, знімаючи верхній шар, рівняючи кругом, по всій поверхні. Від зорі до зорі стукотіли сокири, рубаючи та обтісуючи сухе смолисте дерево (Тулуб, Людолови, І, 1957, 401); Пішов [Яким] до колешні, вишукав добру кривульку, обтесав і заправив істик (Кобр., Вибр., 1954, 43); Двадцять дерев він зрубав, обчистив сокирою віття, Гладко усе обтесавши, бруси по шнуру обрівняв він (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 103).

2. Оббивати молотком, киркою і т. ін. краї каменя, надаючи йому потрібної форми; обробляти камінь тесанням. Кути важких щербатих брил обтісують долота для цоколів, колон (Рудь, Дон. зорі, 1958, 58); За короткий час вони обтесали і відполірували перші сотні квадратних метрів.. граніту (Рад. Укр., 15.ІІ 1962, 3); * Образно. Школа, товариство, в котре відтак увійшов Готліб, обтесали.. його дику вдачу, але не змінили її (Фр., V, 1951, 218).

3. перен., розм. Прищеплювати навички культурної поведінки, навчати поводити себе і т. ін.; виховувати. До того, щоб обтесати себе, як пораяли товариші-гімназисти, — читав [Гриць] книжки (Мирний, III, 1954, 186); З часом.. удалось матері його троха обтесати і освоїти.., але зробити з нього панича на взір Едмунда мати таки не здужала (Фр., III, 1950, 341).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 591.

Обтісувати, сую, єш, сов. в. обтеса́ти, шу́, шеш, гл. Обтесывать, обтесать.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 29.