ОБСУДЖУВАТИ
Значення обсуджувати це
ОБСУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСУДИ́ТИ, суджу́, су́диш, док., перех., розм.
1. Недоброзичливо, з осудом висловлюватися, говорити про кого-, що-небудь; засуджувати, критикувати когось, щось. Ото ж мене обсудила близька сусідочка, Бодай вона не виділа на дочці віночка (Коломийки, 1969, 183); Здатна [Мокрина] на всякі вигадки і вихватки — обсудить, вихвалить, вміє приказати, звести, наплести (Горд., II, 1959, 329).
2. діал. Обговорювати, обмірковувати. Газди солідно обсуджують новини дня (Хотк., II, 1966, 351); Врешті, це діло Ви, мабуть, обсудите гурточком, а поклавши, що перекладати, звістіть мене (Коцюб., III, 1956, 121).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 588.
обсуджувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to discuss | обсуждать |
обсуджувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| obsudzhuvaty | obsudzhuvaty | obsudzhuvaty |
обсуджувати Рід - дієслово, недоконаний вид
обсуджувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обсуджую | обсуджуємо |
| 2 особа | обсуджуєш | обсуджуєте |
| 3 особа | обсуджує | обсуджують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обсуджуватиму | обсуджуватимемо |
| 2 особа | обсуджуватимеш | обсуджуватимете |
| 3 особа | обсуджуватиме | обсуджуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | обсуджував | обсуджували |
| Жіночий рід | обсуджувала | |
| Середній рід | обсуджувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обсуджуймо | |
| 2 особа | обсуджуй | обсуджуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | обсуджуючи | |
| Минулий час | обсуджувавши |
обсуджувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |