ОБРУЧАТИ
Значення обручати це
ОБРУЧА́ТИ, аю, аєш, недок., ОБРУЧИ́ТИ, ручу́, ру́чиш, док., перех. Відправляючи шлюбний обряд, одягати молодим обручки; одружувати. Молодую мою силу Багаті купили; Може й дівчину без мене З іншим обручили (Шевч., І, 1951, 481).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 573.
Обручати, ча́ю, єш, сов. в. обручи́ти, чу́, чиш, гл. Обручать, обручить.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 26.
обручати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| obrochta | обручати |
обручати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| obruchaty | obruchaty | obruchaty |
обручати Рід - дієслово, недоконаний вид
обручати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обручаю | обручаємо |
| 2 особа | обручаєш | обручаєте |
| 3 особа | обручає | обручають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обручатиму | обручатимемо |
| 2 особа | обручатимеш | обручатимете |
| 3 особа | обручатиме | обручатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | обручав | обручали |
| Жіночий рід | обручала | |
| Середній рід | обручало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обручаймо | |
| 2 особа | обручай | обручайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | обручаючи | |
| Минулий час | обручавши |
обручати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |