ОБРАЖАТИ
Значення ображати це
ОБРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ОБРА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРА́ЗИТИ, а́жу, а́зиш, док., перех.
1. Зневажливим висловлюванням, негарним вчинком і т. ін. завдавати кому-небудь душевного болю, моральної травми. Нехай бідну Зоню хто хоче ображає, панна Юзечка ще й гнівається, що вбога сирота Зоня не вміє бути гречною (Л. Укр., ІІІ, 1952, 655); Кожному, хто смів його [брата] ображати, вона ладна була перервати горлянку (Тют., Вир, 1964, 155); Гордій сердився за яку дурницю, її ображувало це (Гр., II, 1963, 43); — Коли б же я знав, що я тебе ображу, — звіку б не казав! (Вовчок, І, 1955, 120); Він ніколи нікого з них не образив, не сказав жодного грубого слова (Шовк., Інженери, 1956, 42); // Зачіпати чиїсь почуття, неприємно вражати чим-небудь. Те, що він без кінця вихваляв свою Унгарію, з якою вони воювали, якось не ображало бійців (Гончар, III, 1959, 230); Криві ворота, не обмазана хата.. неприязно кинулись у вічі й образили Грицькову хазяйливу натуру… (Мирний, І, 1949, 278); [Перун:] Пане начальнику! Чуєте, вона образила вашу честь! (Фр., IX, 1952, 392); Послові російському Наполеон з обуренням вичитував, що Олександр нарочито все робить, аби лише образити Францію (Кочура, Зол. грамота, 1960, 64).
2. рідко. Те саме, що кри́вдити. — Я з мужика вийшов, і я його, мужика чорномозольного, нікому не дам ображати (Тют., Вир, 1964, 105); — Але коли ви в поході де-небудь образите бідного, украдете, пограбуєте…, — я знищу вас як зрадників (Довж., І, 1958, 157).
3. перен. Неприємно хвилювати; бентежити, дратувати. Його ображає згадка про те, що молодший брат.. знищив усі його заміри, два роки плекані в серці (Коцюб., І, 1955, 112); Голос коханої, який лунав з освітленого вікна, вабив його, дражнив і ображав (Дмит., Наречена, 1959, 188).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 560.
Ображати, жа́ю, єш, сов. в. образити, жу, зиш, гл. Оскорблять, оскорбить. Сли-м кого образив, то перепрашаю. Гол. III. 509.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 23.
ображати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
insult | оскорблять |
ображати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
obrazhaty | obrazhaty | obrazhaty |
ображати Рід - дієслово, недоконаний вид
ображати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ображаю | ображаємо |
2 особа | ображаєш | ображаєте |
3 особа | ображає | ображають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ображатиму | ображатимемо |
2 особа | ображатимеш | ображатимете |
3 особа | ображатиме | ображатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ображав | ображали |
Жіночий рід | ображала | |
Середній рід | ображало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ображаймо | |
2 особа | ображай | ображайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ображаючи | |
Минулий час | ображавши |
ображати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
8 | 4 | 4 |
ображати в англійській розкладці - j,hf;fnb
Цитати української літератури з використанням слова ображати
"I запам'ятай, я нiкого не буду тут ображати або кривдити! "Кашин Владимир - День народження
"На інших міг покрикувати, забрідпих горожанок міг ображати брутально, а зіткнувшись з цією хол одної ірською ватагою, вперше відчув, що сваволя його тут не може бути безмежна… Коли б часом коса та не наскочила на камінь… Но даються в руки"Гончар Олесь Терентійович - Циклон
"— Нікого я не думаю ображати, а хочу сказати правду й порадитися з друзями, як нам з такою правдою жити далі? — упевнено провадив Пулавський"Старицький Михайло Петрович - Останні орли
"Кожному, хто смів його ображати, вона ладна була перервати горлянку"Тютюнник Григорій Михайлович - Вир
"— Це значить, — сказала Аглая, — що не треба ображати людину, коли вона цього не заслужила, — це раз"Хвильовий Микола - Вальдшнепи
"I на думцi не мав ображати й’."Винниченко Володимир Кирилович - Між двох сил
"Той замотав головою (ці велетенські шматки обвуглено сирого м’яса з цибулею ніяк не пролізли б йому крізь горло), але, щоб не ображати господаря, вичавив щось на кшталт "один помаганч пгошу""Андрухович Юрій Ігорович - Дванадцять обручів
"— Ви мені вибачте… Я, звісно, не хотів вас, товаришу, ображати"Антоненко-Давидович Борис Дмитрович - Смерть
"Потім до нас підходить відомий панфутурист Семенко й одразу ж починає ображати мене дотепами й лаяти за французькі фрази, що я їх вживав у своїх памфлетах: мовляв, це ж французьке парикмахерство"Хвильовий Микола - Вступна новела
"А ображати Республіку… Хотів би я побачити такого сміливця!"Гаврош Олександр Дюлович - Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу