ОБЛЯГАТИ

Значення облягати це

ОБЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЛЯГТИ́, ля́жу, ля́жеш, док.

1. перех. Розміщуватися навколо чого-небудь; тісно оточувати щось. Показалися садки, левади, що завжди облягають кожне село (Мирний, III, 1954, 318); Колись Яремин Кут облягали з усіх боків землі пана Безбородського (Добр., Тече річка.., 1961, 11); Козаче село Глибове при самому Дніпрі, та облягли його височенні гори (Вовчок, І, 1955, 95); // Щільно прилягаючи, охоплювати що-небудь (про одяг). Біла, підперезана тонким плетеним поясом сорочка облягала худе, костисте тіло Сафрона (Стельмах, II, 1962, 368); Вона стояла.. в темно-зеленій армійській сукні, що тісно облягала її стан (Гончар, III, 1959, 396); // Покривати собою кого-, що-небудь по поверхні, з усіх боків. Теплий пухнастий шарф облягав її одне плече (Гур., Наша молодість, 1949, 390); Ще кілька хвилин тому коси пишними хвилями облягали її голову, а тепер на подруг збентежено дивилася якась незнайома голомоза жінка (Хижняк, Тамара, 1959, 169).

2. перех. Покривати що-небудь суцільною масою; густо оповивати (про туман, хмари і т. ін.). Темрява землю кругом облягала (Щог., Поезії, 1958, 428); Дощ суцільним шумом облягав усі навколишні ліси, темні кручі та висоти (Гончар, III, 1959, 308); Що це за така страшна грозова хмара облягла півколом горизонт..? (Кач., Вибр., 1953, 84); // безос. Все небо облягло сірими хмарами (Гр., І, 1963, 264).

3. перех. і без додатка, перен. Повністю захоплювати, заполонювати кого-небудь (про думки, почуття і т. ін.). Одні тільки думки сумні облягають тебе (Мирний, V, 1955, 180); — Як згадаю, скільки я того гріха через тебе набралася, так аж сум облягає… (Л. Янов., І, 1959, 333); [Пугач:] А мене іноді, віриш, така хандра безпросвітна обляже, так починає мені душу гнітити, що й світ не милий (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 43).

4. перех. Тісно обступати, оточувати кого-, що-небудь. Чималий гурт, що облягав кобзаря, мов змело вітром (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 465); Незаможники виходили [з сільбуду] поодинці.. і мовчки облягали Химочку з усіх боків (Епік, Тв., 1958, 105); Вірителі.. цілою ватагою облягли князівську віллу і один за другим почали достукуватися до покоїв (Фр., III, 1950, 154); Контору відкривають аж в девятій ранком, але ми вже облягли її від сьомої (Ірчан, II, 1958, 152); // Лягати навколо кого-, чого-небудь. Дітям — розкіш: обляжуть криницю з усіх боків, набирають воду в пригорщі й смаковито пють (Гончар, Тронка, 1963, 222); // рідко. Оточувати військом; брати в облогу. Інший береться до зброї і важить на царські чертоги; Цей облягає міста і руйнує будинки нещасні (Зеров, Вибр., 1966, 217); На сторінках літопису змальовано докладно, як тікав од козаків розбитий польський коронний гетьман Потоцький і як облягли його в містечку Полонному грізні козацькі полки (Довж., І, 1958, 273); Наче хмари, бідний Київ Печеніги облягли (Олесь, Вибр., 1958, 348).

5. неперех., розм., рідко. Укладатися спати. Незабаром усі обляжуть, бо завтра свято — неділя, ніхто нічого звечора не робить (Мирний, III, 1954, 405).

6. тільки док., неперех., розм., рідко. Те саме, що захворі́ти. Обліг мій братчик, лежить (Сл. Гр.).

Облягти́ на сме́ртній посте́лі, заст. — захворіти на тяжку недугу, що неминуче закінчується смертю. У панському дворі було неблагополучно! Маленький, 5 років, паничик Вітюньо обліг на смертній постелі (Дн. Чайка, Тв., 1960, 64).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 531.

Облягати, га́ю, єш, сов. в. облягти́, ля́жу, жеш, гл.

1) Ложиться, лечь, расположиться вокругъ. Облягли собаки кругом стерва.

2) Окружать, окружить. Ой уже ж наші славні запорожці та й невеселі стали: ой облягли їх, облягли москалі та всіма сторонами. ЗОЮР. II. 256.

3) Осаждать, осадить. Турки, татари брами облягли і вже патриарсі голову з плеч зняли. Чуб. І. 160.

4) Ложиться, лечь, улечься. Люде саме облягли — поснули кріпко, не достукаєшся. Г. Барв. 99. Вороженьки спать обляжуть, — піду погуляю. Чуб. 5. 557.

5) Только сов. в. Слечь. Обліг мій братчик, лежить.

6) О ночи: наступать, наступить. Як облягла ніч, — він і виїхав. Мнж. 31. Отто йдуть та йдуть, і облягла їх ніч, — т. е. застигла ихъ ночь. Мнж. 42.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 16.

облягати Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
fittingоблегать

облягати Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
obliahatyobliahatyoblyahaty

облягати Рід - дієслово, недоконаний вид

облягати Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особаоблягаюоблягаємо
2 особаоблягаєшоблягаєте
3 особаоблягаєоблягають
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особаоблягатимуоблягатимемо
2 особаоблягатимешоблягатимете
3 особаоблягатимеоблягатимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідоблягавоблягали
Жіночий рідоблягала
Середній рідоблягало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа облягаймо
2 особаоблягайоблягайте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часоблягаючи
Минулий часоблягавши

облягати Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
844

облягати в англійській розкладці - j,kzufnb

Цитати української літератури з використанням слова облягати

"На другий день польське військо почало облягати козаків півколом, притискуючи до річки"Кащенко Адріан Феофанович - Борці за правду

"Почали облягати Володька"Самчук Улас Олексійович - Волинь