ОБЕЗСЛАВЛЮВАТИ
Значення обезславлювати це
ОБЕЗСЛА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗСЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. обезславлять; док., перех. Те саме, що знесла́влювати. Яке їй життя, коли її на увесь світ обезславили? (Мирний, IV, 1955, 61); — Іди, іроде, щоб ти вже в безвість пішов! На все село обезславив наш рід.., — кипів Григорій (Стельмах, Хліб.., 1959, 573); Жила я в наймах у одного пана, він мене обезславив й трохи не вигнав з двору без шматка хліба (Н.-Лев., II, 1956, 148).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 488.
обезславлювати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| obuslavlivaet | обезславлювати |
обезславлювати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| obezslavliuvaty | obezslavliuvaty | obezslavlyuvaty |
обезславлювати Рід - дієслово, недоконаний вид
обезславлювати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обезславлюю | обезславлюємо |
| 2 особа | обезславлюєш | обезславлюєте |
| 3 особа | обезславлює | обезславлюють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обезславлюватиму | обезславлюватимемо |
| 2 особа | обезславлюватимеш | обезславлюватимете |
| 3 особа | обезславлюватиме | обезславлюватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | обезславлював | обезславлювали |
| Жіночий рід | обезславлювала | |
| Середній рід | обезславлювало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обезславлюймо | |
| 2 особа | обезславлюй | обезславлюйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | обезславлюючи | |
| Минулий час | обезславлювавши |
обезславлювати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 14 | 6 | 8 |