ОБВАРЮВАТИ

ОБВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБВАРИ́ТИ, варю́, ва́риш, док., перех. Обливати окропом, гарячою рідиною або злегка проварювати. За годину до випікання млинців підготовлену масу обварюють двома склянками молока або води (Укр. страви, 1957, 259); // Обпікати окропом, парою і т. ін. (шкіру людини); ошпарювати. Скорою ходою почимчикував [Яць] до хати другого швагра, того самого, котрому ген-то жінка окропом ноги обварила (Фр., II, 1950, 212); // безос. [Єфрем:] Поїзд на поїзд наскочив: поламано два вагони, кондуктора прибило, кочегара обварило… (Кроп., IV, 1959, 318).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 469.

Обварювати, рюю, єш, сов. в. обвари́ти, рю́, риш, гл. Обваривать, обварить, облить кипяткомъ. Бідна дитина зовсім руку обварила. Васильк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 3.