НАТИСКАТИ

НАТИ́СКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм.

1. Втискуючи, напихаючи, помістити яку-небудь кількість чогось.

2. спец. Надрукувати відбитки в якій-небудь кількості.

НАТИСКА́ТИ, а́ю, а́єш і НАТИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТИ́СНУТИ, ну, неш, док.

1. перех. і неперех. З силою давити, налягати на що-небудь. Я натискав ногою на планку, колесо оберталось, і прядка хурчала (Сміл., Сашко, 1954, 260); Нарешті вони [рибалки] тут, натискають на двері, і двері піддаються їхній силі (Ів., Вел. очі, 1956, 142); Машина мчить, і тремтячими руками він натискує на гашетку автомата (Цюпа, Назустріч.., 1958, 298); Безбородько натиснув клямку і опинився у сінях (Вільде, Сестри.., 1958, 419); * Образно. [Начальник сторожі:] А ти надумайся, натисни пам’ять, а то як візьмем завтра на тортури, то вже не випустим живим (Л. Укр., II, 1951, 435).

◊ Натиска́ти (нати́скувати, нати́снути) на всі педа́лі — докладати всіх зусиль для швидкого виконання чого-небудь. Вони поїхали додому. Ліза натискала на всі педалі (Руд., Вітер.., 1958, 16З); Він рішуче гукав синові над самим вухом: — Давай, давай газу! Натискуй на всі педалі! (Гончар, Новели, 1954, 112); — Ми тут без вас часу не марнували. На всі педалі натиснули, щоб розконсервувати будівництво (Шовк., Інженери, 1956, 163); Натиска́ти (нати́скувати, нати́снути) [на] кно́пку (на всі кно́пки) — уживати необхідних заходів для досягнення своєї мети. Куцевич досконало знав, коли і де саме треба натиснути потрібну кнопку, щоб злагоджено зарухались всі великі і малі механізми складного господарства інституту, який він очолював (Рибак, Час.., 1960, 488).

2. неперех. Наступаючи, наполегливо тіснити, знищувати кого-небудь. Німець натискає, набили його там, а він лізе, лізе… (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 19); Руські почали натискувати, знищили перші ряди найкращих Бенедиктових вояків і рвуться вперед (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 242).

3. неперех. Вимовляючи, особливо виділяти, підкреслювати голосом (слово, звук). — Які ви тепер горді стали, — презирливо бурмоче Никанор, натискаючи на слово "тепер" (Стельмах, І, 1962, 296); Читає [Годвінсон], роблячи пропуски та натискуючи на особливо важні слова (Л. Укр., III, 1952, 76); — Юра сьогодні не піде в ліс, — твердо натискуючи на кожне слово, проказала Наталя (Вол., Озеро.., 1959, 145).

4. неперех., перен., розм. Посилено вимагати чогось, спонукати кого-небудь до чогось. Під впливом статей І. Кулика широкі кола організованих українських робітників в США почали натискати на газету "Робітник", щоб вона виступила проти буржуазної Центральної ради і заявила про свою підтримку більшовиків (Рад. літ-во, 5, 1958, 12); [Гуральський:] Слухайте, пане Микитюк, ви мусите прискорити свою роботу. На мене натискають з воєводства (Ірчан, І, 1958, 193); [Берест:] У нас єсть деякі заводи. Натиснеш на профспілку, культробітники бігають, метушаться (Корн., І, 1955, 115).

5. неперех., перен., розм. Докладаючи зусиль, напружуючись, збільшувати, пришвидшувати що-небудь. Починає бити злива. Гуркіт грому. — Натискай, хлопче, — каже офіцер шоферові, — природа на нашому боці!.. (Ю. Янов., І, 1954, 214); Він басить своїм густим, важким.. голосом: — Натискуй, натискуй хлопці! Відстаємо (Ткач, Крута хвиля, 1956, 60); Шофер так натиснув, що ми, як ошпарені, вискочили за місто (Збан., Мор. чайка, 1959, 7).

Натиска́ти (нати́снути) на газ див. газ¹.

6. перех., діал. Надівати; насувати. Я кинув телеграму на стіл, .. натиснув шапку на вуха.. і побіг вулицями (Фр., IV, 1950, 288); — Благаю вас почекати, — просив він уривчасто і, натиснувши на голову шапку, збіг по сходах на вулицю (Галан, Гори.., 1956, 57).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 213.

Натискати, ка́ю, єш, сов. в. натиснути, ну, неш, гл.

1) Натискивать, натиснуть, надавливать, надавить, нажимать, нажать.

2) Налегать, налечь. Жировий натискає, щоб школа була.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 526.