НАРІЗУВАТИСЯ

НАРІ́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАРІ́ЗАТИСЯ, і́жуся, і́жешся, док. 1. розм. Те саме, що наража́тися. — Цієї ночі непогано впіймали. Тільки десь на корч нарізались, і тепер хлопці дірку в неводі латають, — відповів рибалка (Коп., Подарунок, 1956, 101); [Остап:] Прокрадався я в наше село, щоб побачитись з жінкою та дітьми, та нарізався на самого пана (Кроп., III, 1959, 91); Дійшовши до станції, ми не зважились завидна потикатися туди, — хто зна, яка там охорона, можна нарізатися на небезпеку (Кол., На фронті.., 1959, 96).

2. Пас. до нарі́зувати 4 — 6. Подовжні і поперечні стержні автоматично нарізаються і зварюються (Роб. газ., 18.ІХ 1965, 1).

3. перев. док,, вульг. Випивши багато спиртного, оп’яніти. — Бач, як нарізався [Ничипір], що й слова не промовить! (Кв.-Осн., II, 1956, 105).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 172.

Нарі́зуватися, зуюся, єшся, сов. в. нарі́затися, рі́жуся, жешся, гл. Натыкаться, наткнуться. Инший (черкес) наріжеться на пластуна, то й аминь йому. О. 1862. II. Кух. 64.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 516.