НАРУБУВАТИ
Значення нарубувати це
НАРУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., НАРУБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Зрубувати яку-небудь кількість чогось. Нарубала [лисичка] дерева, зробила саночки, запрягла бичка, сіла та й їде (Укр.. казки, 1951, 28); Хворосту вмить нарубавши, де берег стрімкий височіє, Ми юнака поховали (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 211); // Рубаючи, заготовляти певну кількість чого-небудь. Цілими днями сидів [Павло] на печі, іноді виходив з хати, щоб принести води або нарубати дров (Тют., Вир, 1964, 371).
◊ Наруба́ти дров див. дро́ва.
2. гірн. Відколюючи від пласта, видобувати яку-небудь кількість корисних копалин. Вони вертали після зміни, нарубавши ешелон вугілля (Ю. Янов., Мир, 1956, 268); Не злічити, як багато нарубав вугілля тато (Уп., Вірші.., 1957, 174).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 178.
нарубувати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
to cut off | нарубувати |
нарубувати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
narubuvaty | narubuvaty | narubuvaty |
нарубувати Рід - дієслово, недоконаний вид
нарубувати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нарубую | нарубуємо |
2 особа | нарубуєш | нарубуєте |
3 особа | нарубує | нарубують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нарубуватиму | нарубуватимемо |
2 особа | нарубуватимеш | нарубуватимете |
3 особа | нарубуватиме | нарубуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нарубував | нарубували |
Жіночий рід | нарубувала | |
Середній рід | нарубувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нарубуймо | |
2 особа | нарубуй | нарубуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | нарубуючи | |
Минулий час | нарубувавши |
нарубувати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
10 | 5 | 5 |
нарубувати в англійській розкладці - yfhe,edfnb
Цитати української літератури з використанням слова нарубувати
"І п’ятнадцятого цвітня з Києва витягся двадцятитисячний полк: такого полку не доводилось нарубувати ще жодному київському князеві."Білик Іван Іванович - Похорон богів