НАПУВАТИ
Значення напувати це
НАПУВА́ТИ, а́ю, а́єш і НАПО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАПОЇ́ТИ, ою́, о́їш, док., перех.
1. Давати комусь пити, напитися чого-небудь. Малі хлопці стовпились біля криниці, коней напувають (Л. Укр., III, 1952, 476); В тім потоці напоювали пастухи худобу (Март., Тв., 1954, 454); Мирослава напувала Лукерку Василівну чаєм (Сенч., Опов., 1959, 116); На берег поведе [наймичка] Козу з козяточком сердешним І попасти і напоїть (Шевч., II, 1963, 354); — Ти, дівко, той, піди, мабуть, напій коня… (Панч, Гомон. Україна, 1954, 418); * Образно. Лягло костьми [кістьми] Людей муштрованих чимало. А сльоз [сліз], а крові? напоїть Всіх імператорів би стало (Шевч., І, 1963, 324); // Частуючи, давати пити спиртні напої. Давидів кривдник напував сільських суддів горілкою, давав, де треба, хабарів (Гр., II, 1963, 450); Побавився Іван в місті добре. Трактував і напоював знайомих ще ліпше (Стеф., І, 1949, 251); — До того дійшов був, що всякий непотріб напував, загощав, щоб тільки слави добути (Гончар, Тронка, 1963, 337); Напоїв [Грицько] Андрія самогоном (Сос., І, 1957, 346).
2. перен. Наповнювати, насичувати чим-небудь (звуками, запахами і т. ін.). На луці розстилались [квітки] чудовим цвітним килимом, напували пахощами повітря (Мирний, І, 1949, 164); Змішалися клени з ясенами, калина з ліщиною, дуби з соснами, напоюючи повітря ароматом (Досв., Вибр., 1959, 47); Думає поле глибокую думу. Спокоєм душу свою напуває (Олесь, Вибр., 1958, 224); — Я був наче п’яний од духу дикого полину, що залляв скелі і напоїв повітря своїм диханням (Коцюб., II, 1955, 288).
3. перен. Зрошувати, насичувати вологою. Хмари мусять землю напувати. Зволожувати ниву для сівби (Перв., І, 1958, 240); Крутить турбіни дніпрова вода, й.. скрізь напуває зелені лани (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 77); Пішов такий дощ, що напоїв усю землю (Стельмах, І, 1962, 577).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 165.
Напува́ти, ва́ю, єш, сов. в. напоїти, пою, їш, гл.
1) Поить, напаивать, напоить. Напувала нас солодкими медами. Мет. 188. Возик коня напував. Чуб. V. 135. Напій, напій, чорнявая, сірії, воли! Чуб. V. 106.
2) Пропитывать, пропитать что-либо жидкостью. Я вже ремінь добре напував дьогтем. Борз. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 513.
напувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| water | поить |
напувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| napuvaty | napuvaty | napuvaty |
напувати Рід - дієслово, недоконаний вид
напувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | напуваю | напуваємо |
| 2 особа | напуваєш | напуваєте |
| 3 особа | напуває | напувають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | напуватиму | напуватимемо |
| 2 особа | напуватимеш | напуватимете |
| 3 особа | напуватиме | напуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | напував | напували |
| Жіночий рід | напувала | |
| Середній рід | напувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | напуваймо | |
| 2 особа | напувай | напувайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | напуваючи | |
| Минулий час | напувавши |
напувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |
напувати в англійській розкладці - yfgedfnb
Цитати української літератури з використанням слова напувати
"А тут на тобі другу біду, ніби до мене в двір унадились злидні: через рік, якось влітку, повів я до Росі напувати коні"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Живцем поховані
"«Господь наш притулок!» — подумав отаман і звелів трохи перепочити й напувати коней."Старицький Михайло Петрович - Останні орли
"Після обіду пішли напувати коней, тоді дехто покликався на влови, інші латали ногавиці й гуні, дехто лагодив кінську збрую чи оружжя."Білик Іван Іванович - Меч Арея
"Ничипоре, вставай коней напувати, — розштовхував конюх свого сусіда."Тютюнник Григорій Михайлович - Вир
"Напувати богів молоком — хіба це не справжнє щастя?"Бережний Василь Павлович - Легенда про щастя
"Дома матірки й батьки сварилися, що вже вечір, а дочки й сини не йдуть корів доїти та товар напувати"Грінченко Борис Дмитрович - Серед темної ночі
"— Як же я в сіртуку буду коня напувати та пасти?"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Причепа
"Йдучи напувати коней, він стрів коло двору на невеличкому возку дівчину з закутаною головою і коло неї стару жінку"Мирний Панас - Голодна воля
"Кіті перша почала розтерати хворій пограбілі руки, напувати гарячим чаєм і положила її відпочинути"Самчук Улас Олексійович - Гори говорять!
"Онисько прикликав Марусю рукою ближче, підвів голову Петра і казав дівчині напувати його молоком"Чайковський Андрій Якович - Сагайдачний