НАКУВАТИ
Значення накувати це
НАКУВА́ТИ1 див. нако́вувати.
НАКУВА́ТИ2, ує́ і НАКУКУВА́ТИ, у́є, док., перех. За народними повір’ями — напророчити кількість років життя (про зозулю). Ой зузуле, зузуленько. Нащо ти кувала. Нащо ти їй довгі літа. Сто літ накувала? (Шевч., І, 1963, 227); Кукувала перша зозуля, і Василько зразу порахував, скільки йому накукує (Турч., Зорі.., 1950, 169); Вдень накувала зозуля — Жити чотирнадцять літ (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 113.
Накува́ти См. Наковувати.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 497.
накувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to kick | наковать |
накувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nakuvaty | nakuvaty | nakuvaty |
накувати Рід - дієслово, доконаний вид
накувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | накую | накуємо |
| 2 особа | накуєш | накуєте |
| 3 особа | накує | накують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | накував | накували |
| Жіночий рід | накувала | |
| Середній рід | накувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | накуймо | |
| 2 особа | накуй | накуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | накувавши |
накувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |