НАЖИВНИЙ
Значення наживний це
НАЖИВНИ́Й1, а, е. Якого можна нажити; придбаний, набутий, нажитий ким-небудь. У його земля наживна, а не батьківщина або дідівщина (Сл. Гр.).
Ді́ло наживне́; Спра́ва наживна́ — що-небудь можна нажити, набути, придбати. [Гайдар:] Ясно, знання діла, вміння воювати — справа наживна (Корн., II, 1955, 68).
НАЖИВНИ́Й2, а́, е́. Який застосовується як наживка. Наживна риба; // На який прикріплюють наживку; з наживкою. Наживний гачок.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 87.
Наживни́й, а́, е́ Благопріобрѣтенный. У його земля наживна, а не батьківщина ибо дідівщина. Волч. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 488.
наживний Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| livable | наживний |
наживний Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nazhyvnyi | nazhyvnyi | nazhyvnyy |
наживний Рід - прикметник
наживний Словоформи слова
| Називний | наживний | наживна | наживне | наживні |
| Родовий | наживного | наживної | наживного | наживних |
| Давальний | наживному | наживній | наживному | наживним |
| Знахідний | наживний, наживного | наживну | наживне | наживні, наживних |
| Орудний | наживним | наживною | наживним | наживними |
| Місцевий | на/у наживному, наживнім | на/у наживній | на/у наживному, наживнім | на/у наживних |
наживний Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 5 |