НАГАДУВАТИ
Значення нагадувати це
НАГА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
1. перех. і неперех. Примушувати згадати про кого-, що-небудь. Надворі ніби ще стояло літо й тільки половина пожовклого листу на шовковицях блищала, ніби наведена золотом, і нагадувала, що вже минуло літо (Н.-Лев., III, 1956, 74); Кілька червоноармійців у пом’ятому одязі, на свіжих милицях нагадують, що рани трудового народу ще не загоїлись (Довж., І, 1958, 458); Матросова пісня нагадала йому [Кобзареві] рідну пісню про сірому-сироту (Мирний, V, 1955, 305); Казарма нагадала йому його власну службу в армії (Сміл., Зустрічі, 1936, 201).
2. тільки недок., перех. Бути, здаватися схожим на кого-, що-небудь. В довгому піджаці, в мужичих чоботях.. він дуже нагадував якого-небудь діда-пасічника (Вас., І, 1959, 141); Все похмуре подвір’я нагадувало вороняче гніздо (Чорн., Визвол. земля, 1959, 28).
3. перех. і неперех., розм. Відновляти в пам’яті минулі події, явища, образи і т. ін.; згадувати. Немає гірше, як в неволі Про волю згадувать. А я Про тебе, воленько моя. Оце нагадую (Шевч., II, 1953, 90); Харитя.. знов нагадала недужу, бідну маму (Коцюб., І, 1955, 18); Баба сперлася обома руками на землю та й нагадала давні часи (Стеф., І, 1949, 43).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 45.
Нага́дувати, дую, єш, сов. в. нагада́ти, да́ю, єш, гл.
1) Напоминать, напомнить. Нагадаєш же мені, щоб я не забула зробити, що мати веліли. Харьк. у.
2) Вспоминать, вспомнить, припоминать, припомнить. Не нагадаю цієї пісні.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 475.
нагадувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to remind | напоминать |
нагадувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nahaduvaty | nahaduvaty | nahaduvaty |
нагадувати Рід - дієслово, недоконаний вид
нагадувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | нагадую | нагадуємо |
| 2 особа | нагадуєш | нагадуєте |
| 3 особа | нагадує | нагадують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | нагадуватиму | нагадуватимемо |
| 2 особа | нагадуватимеш | нагадуватимете |
| 3 особа | нагадуватиме | нагадуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | нагадував | нагадували |
| Жіночий рід | нагадувала | |
| Середній рід | нагадувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | нагадуймо | |
| 2 особа | нагадуй | нагадуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | нагадуючи | |
| Минулий час | нагадувавши |
нагадувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |
нагадувати в англійській розкладці - yfufledfnb
Цитати української літератури з використанням слова нагадувати
"Хіба можна людині нагадувати такі речі, як переекзаменовка? Ховрашок!"Нестайко Всеволод Зіновійович - Тореадори з Васюківки
"Та що могло нагадувати в Мері ту польську панночку? Нічого, її можна було прийняти скорше вже за шведку, норвежку, тільки не за польку"Антоненко-Давидович Борис Дмитрович - Слово матері
"Могла однак говорити й думати, що хотіла; могла невтомимо нагадувати донькам границі жіночого світогляду, — все було"Кобилянська Ольга Юліанівна - Людина
"А годині о десятій, коли шлунок починав про себе нагадувати, з жалем кидав роботу й добру годину просиджував у кав’ярні."Білик Іван Іванович - Танго
"Ми вас усе будемо нагадувати, раз назавше"Стефаник Василь Семенович - Камінний хрест
"— Останні слова висказав якось несміливо й оминув погляд дівчини, немов боявся нагадувати, що її ждуть утяжливі лекції, якими заробляла на життя і причинялася також до удержання"Кобилянська Ольга Юліанівна - Через кладку
"Чи варто нагадувати про те, що АнтиНебреху теж наче хтось вистрiлив? Словом, ми прибули на мiсце одночасно"Ячейкин Юрий - Дивовижнi пригоди капiтана мiжзоряного плавання Небрехи
"Але козакам не треба було нагадувати про козацьку славу — вона була тут, вони самі творили козацьку славу, і сотня козаків на передніх окопах вся полягла разом з славним своїм сотником Дрозденком, не покинувши й на крок окопу"Кащенко Адріан Феофанович - Борці за правду
"Нагадувати про змагання й шефську комісію він, звичайно, не мав охоти (хоч його турбувало, що Таня і Матвій ні з того ні з сього замовчали цю справу), але й не зачепити когось із них він теж не міг"Хвильовий Микола - Оповідання про Степана Трохимовича
"Загалом це могло нагадувати якусь вельми безглузду гру для недорозвинутих підлітків, щоправда, зі своїм глибоко прихованим містичним сенсом: чуєш? — ні, а що? — нічого, здалося… І так безліч разів."Андрухович Юрій Ігорович - Дванадцять обручів