НАВИСАТИ
Значення нависати це
НАВИСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАВИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. нави́с і нави́снув, ла, ло; док.
1. Спускатися, звішуватися на що-небудь, над чим-небудь. Чуб з-під кашкета аж на очі нависає (Гончар,ІІ, 1959, 353); З високої стріхи нависала велика льодова буруля і з неї дрібно падали перші весняні краплі (Кучер, Прощай.., 1957, 291); 3 густими.. бровами, що нависнули над блискучими похмурими очима, з чорним, як той чобіт, лицем.. [Шакула] наводив своєю силою й хижістю страх на самих навіть одважних (Коцюб., І, 1955, 438); Очі її потемніли, і брови нижче нависли над очима (Сміл., Сашко, 1957, 172).
2. Висіти, розміщатися низько над чим-небудь. Накрапав дощ, небо нависало над самою землею (Чаб., Балкан. весна, 1960, 246); Низька ребриста стеля, як і в Ларивона, нависала над самою її головою (Руд., Остання шабля, 1959, 297); 3 одного боку нависла гора кам’яна над хатою, поросла лісом (Вовчок, І, 1955, 288); Галя помітила велику скелю, що нависла над стежкою, кинулася туди і там сиділа й тремтіла цілу ніч (Ів., Вел. очі, 1956, 67); * Образно. В кутку блимає лампка, а над нею нависла сіра і вогка ворожа тиша (Коцюб., II, 1955, 183); Над селом нависла страхітлива окупантська ніч (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 89).
3. перен. Виникаючи, з’являючись, загрожувати кому-, чому-небудь. Підійметься з річок вода на поливні городи й поля, і посуха не нависатиме над головою (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 97); Бійці з усією гостротою відчули, як близько нависає небезпека — небезпека бути повністю відрізаними від своїх (Гончар, II, 1959, 106); Коли Анатолій проходив селом, люди проводжали його недобрими поглядами, мовби саме він був винуватцем посухи, що страшною примарою нависала над ланами (Руд., Остання шабля, 1959, 414).
4. Чіпляючись за що-небудь, повисати. Піт струмками збігав по обличчю, нависав у вусах росинками (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 285); І сльози у мене нависли на вії, І з темних могил повставали думки (Олесь, Вибр., 1958, 60).
5. перен., розм. Збиратися у великій кількості. [Руфін:] Я не терплю, як зайві люди в хаті.. нависають (Л. Укр., II, 1951, 394).
$ Нависа́ти (нави́снути) на о́чі — те саме, що Впада́ти (впа́сти) в о́ко (в о́чі, у ві́чі) (див. впада́ти і). [Виборний:] Так чом же ви не одружитеся? Уже ж, здається, пора. Хіба в ченці постригтись хочете? Чи ще, може, сужена на очі не нависла? (Котл., II, 1953, 11); — Любив я досі білявих, а тепер чорнява чогось нависла на очі, — промовив Улас і нахабно подивився Лукині просто в очі (Н.-Лев., III, 1956, 341); [Горпина:] Мені здається, що тобі нависло на очі моє хазяйство та худоба… (Кроп., І, 1958, 150).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 31.
Нависа́ти, са́ю, єш, сов. в. нави́снути, ну, неш, гл.
1) Нависать, нависнуть, свѣшиваться, свѣситься. Волосся на лоба нависає. Ой час-пора до куріня, бо вже хмара нависла. Чуб. V. 292.
2) Собираться, собраться во множествѣ. Людей хмарою нависло. Г. Барв. 207.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 469.
нависати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
hang | нависать |
нависати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
navysaty | navysaty | navysaty |
нависати Рід - дієслово, недоконаний вид
нависати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нависаю | нависаємо |
2 особа | нависаєш | нависаєте |
3 особа | нависає | нависають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нависатиму | нависатимемо |
2 особа | нависатимеш | нависатимете |
3 особа | нависатиме | нависатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нависав | нависали |
Жіночий рід | нависала | |
Середній рід | нависало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нависаймо | |
2 особа | нависай | нависайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | нависаючи | |
Минулий час | нависавши |
нависати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
8 | 4 | 4 |