МИГИЧИТИ
Значення мигичити це
МИГИ́ЧИТИ, ить, недок., безос., діал. Мжичити. І холодно було на ріллях чужих за плугом, за бороною осені пізньої, коли мигичить-мрячить з ранку до ночі… (Головко, І, 1957, 200).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 700.
мигичити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| magicite | мигичити |
мигичити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| myhychyty | myhychyty | myhychyty |
мигичити Рід - дієслово, недоконаний вид
мигичити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | мигичу | мигимо |
| 2 особа | мигиш | мигичите |
| 3 особа | мигить | мигичать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | мигичитиму | мигичитимемо |
| 2 особа | мигичитимеш | мигичитимете |
| 3 особа | мигичитиме | мигичитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | мигичив | мигичили |
| Жіночий рід | мигичила | |
| Середній рід | мигичило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | мигімо | |
| 2 особа | миги | мигіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | мигичачи | |
| Минулий час | мигичивши |
мигичити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |