МЕТЕЛИК

МЕТЕ́ЛИК, а, ч.

1. (Lepidoptera). Комаха ряду метеликів (див. мете́лики). Мигтять білі метелики понад молоденькою травичкою (Вовчок, І, 1955, 183); Великі нічні метелики влітали у відчинені вікна й кружляли з лопотінням навколо лампи (Донч., II, 1956, 62); Коли танцювала [Стаха], очам було любо глянути на неї. Не совалась по підлозі, а пурхала над нею з легкістю метелика (Вільде, Сестри.., 1958, 378); * У порівн. Мов різнобарвні метелики, пурхають дівчата по зеленому муріжку (Коцюб., І, 1955, 288); Метеликами розлітаються білі листки (Еллан, II, 1958, 18).

◊ Лови́ти мете́лики див. лови́ти.

2. перен., розм. Терміново випущений листок з коротким повідомленням про що-небудь, із закликом; листівка (у 2 знач.), прокламація. По селах з’явилися білі метелики, підписані комуністичною підпільною організацією молоді. Листівки закликали батьків не давати своїх дітей на поталу німцям (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 79); Замість виголошувати промову він зачитав відозву Київського комітету більшовиків, щойно видруковану метеликом (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 57); // Книжечка, брошурка. Троє нас: я, Петрусь і Павленко, задумали видати свої вірші утрьох, так як видавати кожному нарізно по маленькому метелику здалось не вартим (Сам., II, 1958, 420); Заслуженою увагою.. користуються "метелики" — мініатюрні книжечки, видані Львівським державним університетом імені І. Франка (Літ. Укр., 15.VІ 1962, 4).

3. перен., розм. Краватка у вигляді банта. З’явився учитель співів. У чорному вечірньому костюмі, в білій сорочці, при.. метелику (Збан., Курил. о-ви, 1963, 190).

4. тільки мн. мете́лики, ів, бот., діал. Шпергель.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 687.

Мете́лик, ка, м. Мотылекъ, бабочка. ловить білі метелики. Забавляется какъ дитя. Ном. № 6260.

2) Родъ ажурнаго узора мере́жки. КС. 1893. V. 181. Чуб. VII. 427.

3) Гарусное украшеніе въ видѣ кисточки на женскомъ полушубкѣ. Вас. 155.

4) Небольшая брошюрка.

5) мн. Метелики. Раст. Spergula arvensis L. ЗЮЗО. І. 171. Ум. Мете́личок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 420.

мете́лик —

1) комаха роду мете­ликів, що мають по дві пари крил, вкритих дрібними лусочками, які зумовлюють яскраве і різноманіт­не їх забарвлення; символізує лег­кість («пурхати з легкістю метели­ка»), неусвідомлене прагнення до світла (злітаються «як метелики на світло»). Миготять білі метели­ки понад молоденькою травичкою (Марко Вовчок); Мов різнобарвні метелики, пурхають дівчата по зе­леному муріжку (М. Коцюбин­ський); у сполученні: лови́ти бі́лі мете́лики— бавиться як дитина;

2) рід ажурного узору мере́жки (див.).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 361.