МАСЛО

МА́СЛО, а, с.

1. Харчовий продукт, який виробляють збиванням вершків або сметани. Заваривши кашу, не жалуй масла (Номис, 1864, № 7403); Вона.. підносила до рота шматок хліба, густо змазаний маслом (Хотк., І, 1966, 176); Відколи Степан Кушнір отримав поміщицьку тяжкотілу корову, то щоразу приносив на комнезамські збори загорнуту в ганчірку грудочку масла (Стельмах, II, 1962, 7); * У порівн. Катерина від насіння взяла жменю бобу, зварила в горняті, а він розбух, став м’який, як масло (Чорн., Визвол. земля, 1959, 51).

◊ Жи́ти (купа́тися, пла́вати) як (мов, немо́в і т. ін.) сир (варе́ник, пирі́г) у ма́слі — жити в достатках, розкошах. [Возний:] До кого ж ласкава ся доля лукава, Такий живе як сир в маслі (Котл., II, 1953, 16); — В городі тільки й жити!.. Та я як.. на місці була — як сир у маслі купалася… (Мирний, III, 1954, 74); Жив собі як вареник у маслі (Збан., Єдина, 1959, 82); Цур ду́рня та (й, і) ма́сла гру́дка — уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь. [Лицар:] Кажи мені по-людськи, що тобі від мене треба? Нащо рятувала мене з темниці, щоб держати тут? [Служебка:] Цур дурня й масла грудка! (Л. Укр., II, 1951, 196); Як (мов, немо́в і т. ін.) по душі ма́слом — про те, що дає велике задоволення.

2. спец. Жирова речовина, яку видобувають із мінеральних речовин. Мінеральні масла являють собою продукт перегонки нафти, вугілля і смолистих сланців (Захист рослин.., 1952, 172); Для дизельних двигунів використовуються важкі палива — газойль, солярове масло та ін., які добувають під час перегонки нафти (Автомоб., 1957, 109); Купоросне масло.

◊ Підлива́ти (підли́ти) ма́сла у вого́нь (в ого́нь) — посилювати певні почуття, переживання, суперечки тощо. — А тут ще й Заруба підливає масла в огонь, гукає до Яринки: "Правильно! На одній землі не може бути двох хазяїв!.." (Кучер, Трудна любов, 1960, 55); Певно, вже і місцеві підлили масла в огонь: розповіли про все (Головко, II, 1957, 561).

3. техн. Те саме, що масти́ло 1. Змащувальною й зв’язувальною рідиною звичайно є.. газолін, машинне масло та ін. (Технол. різальн. інстр., 1959, 195); В іншому кутку кімнати змащувала [Жукова] маслом інструменти (Донч., V, 1957, 366).

◊ Іти́ (піти́ і т. ін.) як з ма́слом (по ма́слу) — легко, дуже добре, без перешкод удаватися, виходити. Богу дякувати, все нам як з маслом іде! За півгодини і зложили [січкарню] (Фр., II, 1950, 42); — Подзвонив я і вдруге прямо на квартиру до Сагайдака, коли кахлів не давали. Сагайдак поговорив, і діло пішло як по маслу (Кучер, Трудна любов, 1960, 590).

МАСЛО… Перша частина складних слів, що відповідає слову ма́сло в 1 знач., напр.: масложиркомбіна́т, маслозаготі́вля, маслофасува́льний; у 2 знач., напр.: масловідді́льник, масловло́влювач, маслонасо́с

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 639.

Ма́сло, ла, с.

1) Масло (коровье). Плаває, як вареник у маслі. Ном. № 1721. Масло робити. Пахтать, сбивать масло. Сонце світить, дощик кропить, чарівниця масло робить.

2) Елей, мѵро.

3) Мурави́не масло. См. Муравиний.

4) Родъ игры. Мил. 56. Ив. 29.

5) — воро́няче. Раст. a) Convallaria polygonatum. Лв. 98. б) Lilium martagon. Лв. 99.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 408.