МАЛЬОВАНИЙ

МАЛЬО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до малюва́ти. В хаті мило та любо глянуть: лавки й столи липові, образи киянські [київські], хороше мальовані, позапинані рушниками вишиваними (Вовчок, І, 1955, 58); Часом хтось із севастопольців забігав сюди [у церкву].., де стояли наспіх мальовані образи (Кучер, Голод, 1961, 285); І оце те мальоване щастя, що мало скрасити його вбоге життя, яке пестив він у мріях парубочих?.. (Коцюб., І, 1955, 26).

2. у знач. прикм. Намальований олівцем, пером, фарбами тощо. — Дурень той русин, що дав мене на запоруку мальованого святого (Фр., IV, 1950, 148); Струни її [скрипки] здаються мальованими лініями на полірованому дереві (Собко, Шлях.., 1948, 30); * У порівн. Панночка вбралась якнайкраще та й лежить у ліжку, як мальована (Вовчок, І, 1955, 113); // Оздоблений малюнками, помальований фарбами. Посадили Морозенка на мальованій лавці: Зняли, зняли з Морозенка шовкові жупанці (Думи.., 1941, 193); Мальований комин вигравав усіма фарбами (Кач., Вибр., 1947, 94).

Мальо́ваний стовп, заст. — верствовий стовп. Що ж то таке між вербами біліє? То Стовп мальований стоїть (Гл., Вибр., 1951, 85).

3. у знач. прикм., перен., розм. Дуже гарний (у 1 знач.). Гарнесенько обіймемось Та любо та тихо Пожартуєм, чмокнемося, Та й поберемося, Моя крале мальована (Шевч., II, 1953, 286).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 614.

Мальо́ваний, а, е.

1) Расписанный, раскрашенный. В нього хата з сосни, з ялини, вся мальована. Чуб. III. 416. Купи ж мені, мати, мальовані п’яльця. Мет.

2) Цвѣтной, изукрашенный. Прилетіла пташка — мальовані крильця. Мет. 103. Ой із города із Трапезонта виступала галера трьома цвітами процвітана, мальована: ой первим цвітом процвітана — златосиніми киндяками побивана; а другим цвітом процвітана — гарматами арештована; третім цвітом процвітана — турецькою білою габою покровена. Лукаш. 15.

3) Красивый (о человѣкѣ); выхоленный, красивый. Іде було собі як мальована: очі у землю спущені, і не дивиться. МВ. Та й поберемося, моя крале мальована. Шевч. 621. Не пускайте до нас ваших мальованих паничів, що вміють дівочим розумом і серцем, як пахущою квіточкою, що-дня міняючи, забавлятися. К. (О. 1861. І. 313). Мальованим конем не далеко в’їдеш. Ном. № 5248.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 402.