МАЛИЙ

МАЛИ́Й, а́, е́; вищ. ст. ме́нший, а, е.

1. Невеликий розміром, незначний величиною; протилежне великий. І малії камінці роблять синці (Номис, 1864, № 7350); Всього було доволі: Вовків в лісах, зайців у полі І птиці повно у гаях. Такої і такої, І риби всякої, великої й малої (Гл., Вибр., 1951, 112); Зварниця-ударниця у косинці білій — Бронзове обличчя, руки загрубілі… Дай же мені руки ці малі, дівочі, Поверни до мене свої терен-очі (Забашта, Нові береги, 1950, 41); // Недовгий, неширокий і неглибокий (про водойми). Сумує, квилить, плаче рано В Путивлі граді Ярославна. І каже: — Дужий і старий, Широкий Дніпре, не малий! (Шевч., II, 1953, 336); В СРСР велику увагу приділяють використанню великих і малих рік (Фіз. геогр., 5, 1956, 49); // Невисокий, низький. Можна було зрозуміти, що втік він не так од панщини, як од лютої жінки, яка мала занадто великі кулаки для малого на зріст Івана (Коцюб., І, 1955, 347); Капітан сидів урочисто, бо він був уже літня людина і знав, де й як треба сидіти. Це малий худорлявий турок із голеним обличчям (Ю. Янов., II, 1958, 115); // Неширокий, вузький. На нього падає від низької стелі ледве примітний промінець світла, що пробивається крізь малу щілинку в кватирці (Л. Укр., II, 1951, 185); // Меншого, ніж треба, розміру. Зробив — на собаку мале, на кішку велике (Номис, 1864, № 11130); // Уживається в складі власних імен, назв установ, різних термінів і т. ін. Мала Азія; Малий театр; Мала літера; Мала енергетика; Малі планети.

Мала́ вода́ — низький рівень води в річках, озерах; період, коли рівень води понижується. Хто хоче їхати до села знизу, мусить через той брід. Літом, коли вода мала, то воно й нічого, ледве по колодки засягне, а коням лиш трохи повище колін (Фр., III, 1950, 7).

∆ Мала́ кало́рія див. кало́рія; Малі́ фо́рми див. фо́рма.

◊ Мала́ ку́па див. ку́па; Малі́ ру́ки — те саме, що Коро́ткі ру́ки (див. коро́ткий). — Може, битимеш?! Малі руки… руки не виросли! — тріскотала вона (Мирний, IV, 1955, 51).

2. Невеликий кількісно; нечисленний. Та ось, наче смерті яма, Відчинилась міська брама І з дружиною малою Вийшов князь з Переяслава (Фр., XIII, 1954, 369); // Невеликий сумою (про гроші). Зять закупив на харчування бурлак багато тарані за дуже малу плату (Н.-Лев., II, 1956, 210); Було чи яке судове ледащо вчепиться, то я вмію лагідненько його малими грішми відбути (Барв., Опов.., 1902, 155).

3. Короткий, недовготривалий (про відрізок часу). Годиночку, Малую годину Ніби серце одпочине (Шевч., II, 1953, 178); [Юліан:] Їхав я сюди, щоб сватать твою сестру Ялину, та ба! Спізнився. Сказано ж, як сироті женитись — то й день малий (К.-Карий, II, 1960, 75).

4. Невеликий віком (переважно про дітей); малолітній. Малий і хворий я лежав, Пригрітий теплою рукою Моєї матері (Щог., Поезії, 1958, 260); Льон не зійшов, погоріли коноплі… Чим-то обшиє вона [мати], облата Діти малії (Манж., Тв., 1955, 42); — Охо-хо-хо-хо … А правду кажуть — малі діти, мале й горе. А виростуть… — промовила мати, хитаючи головою (Автом., Так народж. зорі, 1960, 238); // у знач. присудк. сл. Вночі я ходжу з револьвером і автоматом, тоді ніхто не скаже, що я малий. Стережу (Ю. Янов., І, 1954, 77); // у знач. ім. мали́й, ло́го, ч.; мала́, ло́ї, ж.; мале́, ло́го, с. Про хлопчика, дівчинку, немовля. Що проти кого, а проти дітей я й не зговорю. Пригорнула малих до серця та тільки плачу (Вовчок, І, 1955, 7); Виріс у наймах. Не раз довелося покуштувати малому київ (Павл., Бистрина, 1959, 106).

З мали́х літ — із дитинства. Кому власна батьківщина З малих літ не дорога, — Той непевна є людина (Граб., І, 1959, 316).

◊ Мале́ й вели́ке див. вели́кий; Старе́ й мале́ див. стари́й.

5. Незначний за силою, ступенем свого вияву. Тепер Еней убрався в пекло.. Там мука грішним не мала (Котл., І, 1952, 134); Ні великої радості, ні малого горя не знало життя їх [Шавкунів] (Мирний, II, 1954, 263); // Несильний, нетривалий (про явища природи). Велика хмара, та малий дощ (Номис, 1864, № 4130); // у сполуч. зі сл. сила. Слабий. Ми паралітики з блискучими очима, Великі духом, силою малі (Л. Укр., І, 1951, 113).

За мали́м не… — мало не… Сам [Гордій] кинувся до діда і з розгону штовхнув його. Кремезний дід з такої несподіванки поточивсь і за малим не впав (Гр., II, 1963, 11).

∆ Мали́й хід, мор. — уповільнений хід судна (уживається часто як команда). [Гайдай (читає сигнал):] Міноносцю "Стремительному" стати на правий фланг… Малий хід… (Корн., І, 1955, 46).

6. Який не має великого значення; неістотний. [Руфін:] Єдина зміна, що знак ягняти став замість орла… [Прісцілла:] Се зміна не мала… ти мало знаєш апостолові твори, щоб судити (Л. Укр., II, 1951, 347); Не хвались тим, що добуто в лаві, то ще досягнення малі (Дор., Три богатирі, 1959, 44); // у знач. ім. мале́, Ло́го, с. Щось незначне, не дуже важливе. Хто великого не бачив, той і малому дивується (Укр.. присл.., 1955, 280); [Марфа Варфоломіївна:] Не біжи за великим, щоб малого не згубила (Кроп., II, 1958, 268).

7. перен., зневажл. Позбавлений внутрішньої глибини. — Не спіткалася б тобі така біда, не покохала б ти нерівню своїм малим розумом… (Барв., Опов.., 1902, 87).

8. Який займає невисоке суспільне або службове становище. Еней збудує сильне царство І заведе своє там панство; Не малий буде він панок (Котл., І, 1952, 70); // у знач. ім. малі́, ли́х, мн., рідко. Нижчі, пригноблені шари суспільства. І відітхнуть натруджені, малі, Під прапором любові, правди, згоди! (Стар., Поет. тв., 1958, 183).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 606.

Мали́й, а́, е́

1) Малый, маленькій, небольшой. З малої искри великий огонь буває. Ном. Мала дитина. Мала вербочка. Малі чоботи на мене. На їх сем’ю се мала хата. Хоч він малий серед панів чоловік, та великий розум має. Ой гукну я на малого: сідлай коня вороного! Мет. 73. Час малий. Короткое время. Літа ж мої, літа, та ви молодії, де ж я вас поділа за часи малії. Г. Барв. 411.

2) У гуцуловъ употребляется для названія различныхъ животныхъ: малим называютъ волка, малою — овцу; призиваютъ теленка: мале! мале! Шух. І. 22, 211. Kolb. І. 65. Сравн. ст. менший. по-малу. См. Помалу. Ум. Мале́нечкий, маленький, малесенький, мале́сечкий, мане́нький, мане́сенький, манюній, манюсенький, манюсюсенький, манюсюнечкий. Ой ти, галочко чорная, маленькая! Скажи, галочко, де моя миленькая? Мет. 48. Ще нема двох маленьких коробочок: одна маленька, а друга малесенька. Левиц. І. Там хатина малесенька, там дівчина гарнесенька. Федьк. І. 7. Голівка в його була така малесечка, як зернятко. МВ. ІІ. 163. Вилися між деревами якісь сіресенькі пташечки малесечкі. МВ. (О. 1862. І. 72). Жінка маненька, коротесенька. МВ. ІІ. 132. Горобчичок манісенький, на ніженьку кривісенький. Н. п. Ти ж моя манюсюнечка! Г. Барв. 100.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 400.