ЛАНЦЮГОВИЙ

ЛАНЦЮГО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до ланцю́г 1.

∆ Ланцюго́ва реа́кція, фіз., хім.— реакція, продукти якої у свою чергу вступають у взаємодію з висхідними продуктами. Число ядер, що діляться, зростає лавиноподібна. Цей процес назвали ланцюговою реакцією ділення ядер (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 252); Ланцюго́вий рефле́кс, фізл.— рефлекс, який є наслідком ряду послідовних імпульсів. Інстинктивна поведінка являє собою не що інше, як ланцюговий рефлекс (Психол., 1956, 15).

2. Який тримається на ланцюгах, здійснюється за допомогою ланцюгів. Через Дніпро, за проектом Шарля де Віноля, споруджували ланцюговий міст (Рибак, Помилка… 1940, 118); Ланцюгова передача здійснюється гнучким ланцюгом між двома паралельними валами (Практ. з машинозн., 1957, 205).

∆ Ланцюго́ве паропла́вство — пересування суден за допомогою протягнутого по дну річки або каналу ланцюга — туєра. У 1888 р. Сибіряков на порогах Ангари організував так зване туєрне, або ланцюгове, пароплавство (Видатні вітч. географи.., 1954, 101).

3. Якого посадили на ланцюг, прив’язали до ланцюга. — Ніколи не чіпай хижого звіра, ланцюгового собаки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 446.

Ланцюговий, а, е. Цѣпной.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 343.