КУРІП'Я

КУРІП’Я́, я́ти, с. Пташа куріпки. Вона спала й була схожа на куріпку, що за день набігалася з своїми куріп’ятами, приткнула голову під кущ і заснула (Чорн., Визвол. земля, 1959, 150); Ой погнала бабусенька куріп’ята пасти (Сл. Гр.); Легкою зграйкою спиихнули куріп’ята (Рильський, Поеми, 1957, 256).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 409.

Куріп’я, п’я́ти, с. Цыпленокъ. Ой погнала бабусенька куріп’ята пасти, сама сіла на припічку куделицю прясти. Н. п. Ум. Куріп’я́тко, куріп’я́точко.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 330.