КРОКОДИЛЯЧИЙ

КРОКОДИ́ЛЯЧИЙ, а, е. Прикм. до крокоди́л. Крокодиляча голова; Крокодиляча шкіра; // Вигот. із шкіри крокодила. Крокодиляча валізка; Крокодиляча сумочка.

◊ Крокоди́лячі сльо́зи — про вдавані, нещирі жалощі хитрої та підступної людини. Котяться по щоках у його крокодилячі сльози за бідними дітками-немовлятками, а насправді бачить він за тими дітками триста десятин чорноземлі (Вишня, І, 1956, 291); Стріляв [Скиба] мовчки і рубав мовчки, а тут раптом заговорив, заплакав над Ганною крокодилячими слізьми (Гончар, II, 1959, 262).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 364.