КРАПЛЯ

КРА́ПЛЯ, і, ж.

1. Маленька частинка якої-небудь рідини, схожа на кульку. Посипались рідкі краплі дощу (Н.-Лев., II, 1956, 390); Руки її пообвивані шматами, на фартусі червоні краплі крові (Кобр., Вибр., 1954, 169); Хвиля розбивалася об камінь і дохлюпувала до наших підошов солоні краплі (Ю. Янов., II, 1958, 51).

◊ До [оста́нньої] кра́плі — повністю, цілком; до останку. Іван знов ніби висмоктав горілку до краплі (Н.-Лев., III, 1956, 352); Я віддам свою кров, свою силу і ніжність до краплі (Мал., Запов. джерело, 1959, 106); До оста́нньої кра́плі кро́ві боро́тися (би́тися і т. ін.) — до останку, до останнього подиху боротися, битися тощо; Кра́пля в кра́плю схо́жий на кого (пішо́в у кого і т. ін.) — те саме, що Як (мов і т. ін.) кра́пля (дві кра́плі) води́ поді́бний (схо́жий). Обоє [діти], крапля в краплю, пішли в матір (Стельмах, II, 1962, 105); Кра́пля в мо́рі (в рі́чці і т. ін.) — мізерна, незначна частинка великого цілого; дріб’язок. Сміються — і я сміюся, говорять, співають — я теж. Я крапля у річці й блищу на сонці так само, як ціла хвиля (Коцюб., II, 1955, 270); Якщо З’являються час від часу поодинокі видання [бібліографії ], то це крапля в морі (Вітч., 4, 1964, 202); Кра́пля по кра́плі — потроху, поступово. У грудях, на самому дні, зерно по зерні, крапля по краплі, збирається сила (Коцюб., II, 1955, 131); Як (мов і т. ін.) кра́пля (дві кра́плі) води́ поді́бний (схо́жий) див. вода́.

2. тільки одн., перев. чого, перен. Дуже мала кількість, частинка чого-небудь; трошки, дуже мало. Земле, .. Сили, що в твоїй живе глибині. Краплю, щоб в бою сильніше стояти. Дай і мені (Фр., X, 1954, 12); З жорстокого слова хтів [Рустем] видушити краплю надії (Коцюб., II, 1955, 158); На самоті перед завісою невідомого сміливість з кожним кроком по краплі почала виціджуватись на росяну землю (Стельмах, II, 1962, 67).

◊ Ні (ані́, і) кра́плі — нітрохи, анітрохи, ніскільки. Вони все-таки мають людські ідеї, добрі заміри і ні краплі крутійства (Л. Укр., V, 1956, 140).

3. тільки мн. Рідинні ліки, які для вживання відраховують такими частинками. Я вигадав, що заслаба Підняв тривогу, мусив приймати краплі од живота (Коцюб., II, 1955, 364); Довелося.. попросити доктора.., щоб дав Олені краплі для заспокоєння (Вільде, Сестри.., 1958, 477); Валеріанові краплі.

4. діал. Крапка (у 1 знач.). Матерія була убога, темненька, з червоними краплями (Н.-Лев., II, 1956, 293).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 325.

Крапля, лі, ж. Капля. Виточить з мене останню краплю крови. Стор. МПр. 93. Краплями піт тече. Св. Л. 11. Ум. Крапелька. Довго держав він чарку коло рота, висмоктовував останню крапельку. Левиц. І. 137.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 300.