КОРПУС

КО́РПУС, ч.

1. род. а. Те саме, що ту́луб. Він схопивсь з місця і, плентаючись ногами, всім корпусом рішуче подався до дверей (Вас., І, 1959, 258); Подавалася [Галя].. цілим корпусом назад, щоби бути рівною й стрункою (Март., Тв., 1954, 397); Російські білі кури відзначаються великим корпусом (Птахівн., 1955, 26).

2. род. у. Кістяк, основа чи оболонка машини, механізму тощо. Рухались також усі інші частини машини, зуби зачіплялись за зуби, блискучі залізні дрюки то висувались наперед, то подавалися в глибину корпусу (Фр., VI, 1951, 254); Розетка складається з фарфорового або карболітового корпусу й двох латунних гнізд (Монтаж і ремонт.., 1956, 48); Корпус годинника; // Кістяк судна разом з обшивкою. Високий, ніби багатоповерховий будинок у риштованнях, стояв корпус майбутнього лінкора (Собко, Шлях.., 1948, 95).

3. род. у. Один із кількох будинків, що мають спільне призначення й розташовані на тій же ділянці. Вертепом звали один номер в старому корпусі, де жили скінчивші [ті, що закінчили] курс (Н.-Лев., І, 1956, 340); Він потяг Уласа до головного корпусу університету, на ходу розказуючи, що його викликають на розмову до ректорату (Тют., Вир, 1964, 58); Зводяться корпуси нових заводів, фабрик, електростанцій (Наука.., 12, 1957, 4); // Відокремлена частина великого будинку. Всі ці покої.. містилися в одному з великих і, очевидно, з багатьох корпусів будинку (Смолич, І, 1958, 63).

4. род. у. Військове з’єднання, що складається з кількох дивізій або бригад. Два корпуси докупи звівши, ..На штурм їх не веде [Турн], а мчить (Котл., І, 1952, 214); [Ватутін:] А німці з Вишгорода удару не ждуть. Подавити б їхню оборону масованим вогнем артилерійського корпусу (Дмит., Драм. тв., 1958, 115); Танковий корпус.

Жанда́рмський ко́рпус — у дореволюційній Росії — військово-поліцейська організація, створена Миколою І 1827 р.

5. род. у. Сукупність осіб якогось одного фаху, службового становища тощо. Кореспондентський корпус.

∆ Дипломати́чний ко́рпус див. дипломати́чний.

6. род. у. У дореволюційній Росії — середній військовонавчальний заклад закритого типу. Він тепер, окрім жіночої гімназії, має уроки ще й в корпусі (Л. Укр., V, 1956, 305).

∆ Каде́тський ко́рпус див. каде́тський.

7. род. у. Повна збірка яких-небудь текстів. Слід поставити питання.. про видання повного багатотомного корпусу української музичної народної творчості (Мист., 1, 1955, 44).

8. род. у. Назва одного з розмірів (на 10 пунктів) друкарського шрифту.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 300.

Корпус, са, м. Корпусъ, станъ. Лемішка робив своїм огрядним корпусом і ростом великий контраст. Левиц. І. 883.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 288.