КОПИСТКА
Значення копистка це
КОПИ́СТКА, и, ж. Дерев’яна лопатка для розмішування чого-небудь. Хапаючись, так повернула [Мелашка] кописткою в горшку, що вона зав’язла в густій лемішці, хруснула й переломилась (Н.-Лев., II, 1956, 324); Розчин старанно перемішують дерев’яною кописткою, щоб грудочки добре розтерлися (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 94).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 281.
Копистка, ки, ж.
1) Веселка, деревянная лопатка для мѣшаніи тѣста.
2) Лопаточка. Мнж. 182.
3) Презрительно — о плохомъ оружіи: шпагѣ, саблѣ. На дуель! Вихопивши свою копістку, ну нею вихрить чоловікові. Ном. Соснові копистки стругали і до боків поначепляли (о каррикатурномъ вооруженіи). Котл. Ен. IV. Ум. Кописточка. Руки як кописточки. Ном.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 281.
копистка Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
kapustka | копыстка |
копистка Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
kopystka | kopystka | kopystka |
копистка Рід - іменник, жіночий рід, неістота
копистка Словоформи слова
Називний | копистка | копистки |
Родовий | копистки | кописток |
Давальний | копистці | кописткам |
Знахідний | копистку | копистки |
Орудний | кописткою | копистками |
Місцевий | на/у копистці | на/у копистках |
Кличний | копистко | копистки |
копистка Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
8 | 3 | 5 |
копистка в англійській розкладці - rjgbcnrf
Цитати української літератури з використанням слова копистка
"— Вже й знайшов красуню! Та в неї лице, як тріска, стан, наче копистка, руки, як кочерги, сама, як дошка, а як іде, то аж кістки торохтять."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Кайдашева сім’я
"Такого «цинденту» Копистка не злякається, а Кость, їй-богу, буде тікати, що й штани загубить"Хвильовий Микола - Камо грядеши
"— Вже й знайшов красуню! Та в неї лице, як тріска, стан, наче копистка, руки, як кочерги, сама, як дошка, а як іде, то аж кістки торохтять."Нечуй-Левицький Іван - Кайдашева сім’я