ЗУЖИВАТИ
Значення зуживати це
ЗУЖИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗУЖИ́ТИ, иву́, иве́ш, док., перех., розм. Використовувати, застосовувати; вживати. Не прогнівайтеся, якщо я дозволю тут собі зужити менторського тону (Кач., II, 1958, 27); // Витрачати. О, скільки треба сил зужить, Щоб викохать людину! А щоб її убити — мить, Коротку мить єдину (Перв., II, 1958, 245).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 729.
зуживати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| zuriati | зуживати |
зуживати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zuzhyvaty | zuzhyvaty | zuzhyvaty |
зуживати Рід - дієслово, недоконаний вид
зуживати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | зуживаю | зуживаємо |
| 2 особа | зуживаєш | зуживаєте |
| 3 особа | зуживає | зуживають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | зуживатиму | зуживатимемо |
| 2 особа | зуживатимеш | зуживатимете |
| 3 особа | зуживатиме | зуживатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | зуживав | зуживали |
| Жіночий рід | зуживала | |
| Середній рід | зуживало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | зуживаймо | |
| 2 особа | зуживай | зуживайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | зуживаючи | |
| Минулий час | зуживавши |
зуживати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |