ЗОРЯТИ
Значення зоряти це
ЗОРЯ́ТИ, я́є, недок. розм. Те саме, що зорі́ти. Схопилась, вискочила на задвірок,— уже рання зоря зоряє (Барв., Опов.., 1902, 237); Андрій в перший день, як тільки вийшов косити траву, поновив шапку на оборозі, бо вже зоряла вершком (Чендей, Вітер.., 1958, 227); // безос. Додавала серцю жалю й пісня. Вона, знай, голосила над австрійськими окопами.. А коли стало зоряти, урвалася пісня (Мушк., Серце.., 1962, 307).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 690.
Зоряти, ря́ю, єш, гл. Свѣтиться, сіять. Що то була за дівчина! Зайде в хату, то мов зоря зоряє. Г. Барв. 103, 237. Там квітки як в божім раю… зорями ч траві зоряють. К. Дз. 221. Ой вийду на гірку та гляну на зірку, — що зоря зоряє, а вся челядь гуляє. Грин. III. 61. См. Зоріти.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 180.
зоряти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| flicker | глядят |
зоряти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zoriaty | zoriaty | zoryaty |
зоряти Рід - дієслово, недоконаний вид
зоряти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | зоряю | зоряємо |
| 2 особа | зоряєш | зоряєте |
| 3 особа | зоряє | зоряють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | зорятиму | зорятимемо |
| 2 особа | зорятимеш | зорятимете |
| 3 особа | зорятиме | зорятимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | зоряв | зоряли |
| Жіночий рід | зоряла | |
| Середній рід | зоряло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | зоряймо | |
| 2 особа | зоряй | зоряйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | зоряючи | |
| Минулий час | зорявши |
зоряти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |
зоряти в англійській розкладці - pjhznb
Цитати української літератури з використанням слова зоряти
"І вже тоді, як почало зоряти, вони скінчили гру й повставали з-за столу."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Гастролі
"Рано-вранці усі заворушились в кімнатах, ще як почало зоряти й дніть"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Хмари