ЗНАМЕННИК
Значення знаменник це
ЗНАМЕ́ННИК, а, ч., мат. Число дробу, яке показує, на скільки частин поділена одиниця. Щоб додати дроби з однаковими знаменниками, треба додати один до одного їх чисельники і під сумою підписати той самий знаменник (Алг., І, 1956, 75): На письмі тактові розміри позначають цифрами у формі дробів, де верхня цифра, тобто чисельник, означає кількість ритмічних вартостей даного розміру, а нижня цифра, тобто знаменник,— їхню якість (Осн.. диригув., 1960, 8).
◊ Зво́дити (звести́) до одно́го (спі́льного) знаме́нника — прирівнювати кого-, що-небудь одне до одного, робити подібним в якомусь відношенні. Се [жінки-бюрократки] — людські істоти, ..дуже зредуковані, упрощені, зведені, так сказати, до спільного знаменника (Фр., II, 1950, 331).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 641.
знаменник Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
the denominator | знаменатель |
знаменник Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
znamennyk | znamennyk | znamennyk |
знаменник Рід - іменник, чоловічий рід, неістота
знаменник Словоформи слова
Називний | знаменник | знаменники |
Родовий | знаменника | знаменників |
Давальний | знаменникові, знаменнику | знаменникам |
Знахідний | знаменник | знаменники |
Орудний | знаменником | знаменниками |
Місцевий | на/у знаменнику | на/у знаменниках |
Кличний | знаменнику | знаменники |
знаменник Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
9 | 3 | 6 |