ЗМІЦНЮВАТИ

ЗМІ́ЦНЮВАТИ, юю, юєш і рідко ЗМІЦНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗМІЦНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех.

1. Робити міцнішим, стійкішим; укріплювати. Ми сіли на іржаву стару гармату, що своєю вагою зміцняла край хвилеріза (Ю. Янов.. II, 1958, 47); * Образно. У роки революції білоруси подавали руку своїм братам з України, зміцнювали одвічні мости непорушної дружби, разом боролись з ворогами (Скл., Легенд. начдив, 1957, 26); //перен. Робити що-небудь надійнішим, більш сталим, постійним. Він говорив про дружбу двох сестер — прекрасних двох — Росії й України; він, застеріг, що ворог ще не вмер, що мир зміцнять нам треба щохвилини (Тич., До молоді.., 1959, 11); Сім’ї моїй довелося жити на селі..— і там я ще більше зміцнив свою любов до всього українського (Коцюб., III, 1956, 233); Перші успіхи окрилили й зміцнили віру Катерини Василівни в свої творчі сили (Нар. тв. та етн., 1, 1957, 56).

2. Загартовувати кого-, що-небудь; робити стійкішим, здоровішим, витривалішим. Щодня Кость улаштовує голубиний гін, щоб зміцнювати пташині крила (Донч., І, 1956, 54); Його [хлопчика] треба зміцнити. При нагоді віддайте в надійні руки. Він мусить у хорошому сімейному колі забути всі страхіття війни і втрату батьків (Логв., Давні рани, 1961, 55); // Робити духовно, морально сильнішим, міцнішим. Хоча вона, може, краще за інших розуміла всю небезпечність обраного шляху,— проте це її не лише не пригнічувало, а, навпаки, зміцнювало (Гончар, IV, 1960, 70); Чув [Демид], як ця праця зміцняла не саме його тіло, а й дух, і був радий… (Гр., II, 1963, 66); Савченко поступово набирається духу і, зміцнивши серце думкою, що коли він своєчасно і правильно розгадав задум свого ворога, то вже зуміє і знешкодити його, починає контрнаступ (Збан., Сеспель, 1961, 353).

3. Робити більш розвинутим, могутнішим, впливовішим. Коли мир любиш дуже, зміцнюй армію, друже (Укр.. присл.., 1955, 399); Не час ще зброю випускати! Радянська земле, не дрімай! Круг Партії — тісніше лави! Зміцняймо міць більшовика! (Рильський, II, 1960, 108); Самодержавство робить судорожні зусилля, щоб скоріше зламати все общинно-надільне землеволодіння і зміцнити виключно приватну земельну власність (Ленін, 15, 1949, 279).

4. Робити надійнішим, стійкішим в обороні, більш здатним чинити опір, протистояти ворогові. — От, Никодиме, сьогодні починай кріпость зміцнювати, щоб татари не подолали (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 455); Головком мав нараду з Кучерявим і Кіханою, і вони всі вирішили мобілізувати міські резерви. Спішно зміцняли траншеї (Ю. Янов., І, 1958, 210); Знаючи давню німецьку тактику рватися в стик наших армій, командування зміцнило цей стик ударними резервами військових моряків (Кучер, Голод, 1961, 66).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 626.

Зміцнювати, нюю, єш, зміцняти, ня́ю, єш, сов. в. зміцни́ти, ню́, ни́ш, гл. Укрѣплять, укрѣпить. Ти зміцнював коліна слабосильні. К. Іов. 9. Вже б і помер, та зміцняє мене надія вас побачити. МВ. І. 49.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 166.