ЗЛАЗИТИСЯ

ЗЛА́ЗИТИСЯ, имося, итеся і ЗЛІЗА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, недок., ЗЛІ́ЗТИСЯ, земося, зетеся, док. Повзучи, збиратися разом, в одному місці (про всіх або багатьох). Вона задивилася на ту комашачу біганину, як вони.. злазилися до купки (Мирний, IV, 1955, 122); // розм. Повільно, поступово сходитися, з’їжджатися і т. ін. куди-небудь. Люди ще блукають по горах та долинах і дуже помалу починають злазитись (Л. Укр., V, 1956, 375); Непомітно всі з різних кутків злізлись в один, до гурту (Збан., Єдина, 1959, 235).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 585.

Зла́зитися, жуся, зишся, сов. в. злізтися, зуся, зешся, гл. Сползаться, сползтись. Гадюки злазяться докупи. Щоб на тебе вся біда злізлась! Желаю тебѣ всего худого, всѣхъ бѣдъ. Чуб. І. 90.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 156.