ЗВИНУВАЧУВАТИ

Значення звинувачувати це

ЗВИНУВА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВИНУВА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, док., перех.

1. Вважати кого-небудь винним у порушенні певних норм поведінки, законності, якихось правил і т. ін. — Ти розумієш, Левку, ця стара дурепа посягає на наше багатство.. Все старцям роздає, Мене в злодійстві звинувачує… (Цюпа, Нузустріч.., 1958, 65); Невже він виправдає Катрусю й звинуватить Павла? (Кучер, Прощай.., 1957, 130); — Що ви собі думаєте!? Втрьох на одного напасти!?..— А чого ж він…— запинається Левко, не знаючи, як звинуватити Дзвонаря (Стельмах, Хліб.., 1959, 557).

2. Вказувати на щось як на недолік, дорікати за що-небудь. В частому цитуванні Щедріна звинувачував Франка також Венедикт Площанський, редактор москвофільської газети «Слово» (Рад. літ-во, 8, 1965, 48); — Взагалі незрозуміло змінились наші взаємини, Сергію Павловичу. Ні себе, ні вас я в цьому не можу звинуватити… (Шовк., Інженери, 1956, 227).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 472.

звинувачувати Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
to blameобвинять

звинувачувати Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
zvynuvachuvatyzvynuvachuvatyzvynuvachuvaty

звинувачувати Рід - дієслово, недоконаний вид

звинувачувати Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особазвинувачуюзвинувачуємо
2 особазвинувачуєшзвинувачуєте
3 особазвинувачуєзвинувачують
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особазвинувачуватимузвинувачуватимемо
2 особазвинувачуватимешзвинувачуватимете
3 особазвинувачуватимезвинувачуватимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідзвинувачувавзвинувачували
Жіночий рідзвинувачувала
Середній рідзвинувачувало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа звинувачуймо
2 особазвинувачуйзвинувачуйте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часзвинувачуючи
Минулий часзвинувачувавши

звинувачувати Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
1367

звинувачувати в англійській розкладці - pdbyedfxedfnb

Цитати української літератури з використанням слова звинувачувати

"Нашим історикам це не спадало на думку, та їх і звинувачувати в цьому гріх, бо якась добра душа давно колись вирішила, що радянським ученим цілком досить знати російську мову"Білик Іван Іванович - Меч Арея

"Навряд чи Алена змогла б сама розiбратись у своїх почуттях, тож, певна рiч, i нiхто не мав права звинувачувати її в прикиданнi"Бабула Владимир - Сигнали з всесвiту

"Помiж десяткiв iнших самогубцiв вiн лишився б непомiчений, тим паче що в кишенi пiджака потопельника лежала записка iз застереженням нiкого у вбивствi не звинувачувати"Михановский Владимир - Оранжеве серце

"Нещасна, затуркана фалангiстами людина! Та, зрештою, хiба ж можна її в чомусь звинувачувати? Роки панування фалангiстiв в Iберiї дали свої наслiдки"Владко Владимир - Сивий Капiтан

"Не звертався до пресвітера, мовби того й не було поруч, говорив тільки до князя, відразу кинувся звинувачувати, виявляв свою обізнаність, стверджував припущення, що поставлений тут ромеями для вивідництва"Загребельний Павло Архипович - Диво

"То й що? Скажу бiльше: без позову потерпiлих ми й не будемо звинувачувати його в цьому"Ячейкин Юрий - Слiдство веде прокуратор

"Я боявся, що вiн почне в усьому звинувачувати мене, бо якби я зразу подзвоннв, як вiн просив, i якби не став потiм випихати його наперед, може, нiчого й не було б"Нестайко В - Тореадори з Васюкiвки

"Я боявся, що вiн почне в усьому звинувачувати мене, бо якби я зразу подзвоннв, як вiн просив, i якби не став потiм випихати його наперед, — може, нiчого й не було б"Нестайко Всеволод Зіновійович - Тореадори з Васюківки (2-га редакція)

"Мене ображено, i я не збирався дискутувати з ними чи запитувати, на якiй пiдставi вони надумали мене звинувачувати"Ненацки Збигнев - Новi пригоди Самоходика

"Хоча з іншого боку тут важко звинувачувати людей як таких — система змалечку привчала їх до вседозволеності"Андрухович Юрій Ігорович - Дванадцять обручів