ЗВАТИСЯ
Значення зватися це
ЗВА́ТИСЯ, зву́ся, зве́шся, рідше зову́ся, зове́шся, недок.
1. Іменуватися, мати ім’я, назву; називатися, прозиватися. Спитав він: «Як ти звешся, дівчино таємна?» — Ізольда Білорука,— відмовила вона (Л. Укр., І, 1951, 410); — Мій дід теж Матвієм звався (Стельмах, І, 1962, 318); Ще хлоп’ям був, приземком, а всі вже зілля знав: і як зветься, і де й коли процвітає (Вовчок, І, 1955, 274); Село, до якого ми під’їжджали, звалося Синій Вир (Жур., Вечір.., 1958, 276); Я на брата схожий і з обличчя, тільки звуся досі «мамин мізинчик», бо я ніяк не росту (Ю. Янов., І, 1958, 307).
2. Своїми особливостями відповідати якій-небудь назві, якомусь поняттю; характеризуватися яким-небудь словом. Колись ти [Київ] звався: чудодій, кудес-ник,— тепер тобі ім’я — лиш месник! месник! (Тич., II, 1957, 164); Як захочеш змірять силу, Бий щосили молотком, Як дзвінок задзвонить, сину, Можеш зватись козаком! (Олесь, Вибр., 1958, 340); Той, хто сказав би хоч слово, хоч півслова проти Марини, не міг би більше зватись його другом (Дмит., Наречена, 1959, 152); Яке воно [особисте щастя] повинне бути, щоб зватися щасливим, гаразд не знала (Ле, Міжгір’я, 1953, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 463.
Зва́тися, зву́ся, зве́шся, гл. Зваться, называться. В тім городі жило Дідони, а ирод звався Карфаген. Котл. Ен. Був собі чоловік, — Остапом звався. Рудч. Ск. І. 63. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море меться, поти серце українське з панським не зживеться. К. Досв. 17.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 128.
зватися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to be called | зваться |
зватися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zvatysia | zvatysia | zvatysya |
зватися Рід - дієслово, недоконаний вид
зватися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | звуся | звемося |
| 2 особа | звешся | зветеся |
| 3 особа | зветься | звуться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | зватимуся | зватимемося |
| 2 особа | зватимешся | зватиметеся |
| 3 особа | зватиметься | зватимуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | звався | звалися |
| Жіночий рід | звалася | |
| Середній рід | звалося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | звімося | |
| 2 особа | звися | звіться |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | звучись | |
| Минулий час | звавшись |
зватися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |
зватися в англійській розкладці - pdfnbcz
Цитати української літератури з використанням слова зватися
"А коли не по Христовому й Петровому заповіту сидиш у Христовій церкві, володієш, учиш і караєш своїх послідовників, то маєш, римський костьоле, зватися брехливий, а не правдивий"Вишенський Іван - Короткослівна відповідь Феодула…
"Тільки той поет годен зватися правдивим поетом, хто, малюючи нам конкретні і яркі образи, рівночасно вміє торкати ті таємні струни нашої душі, що озиваються тільки в хвилі нашого власного, безпосереднього щастя або горя"Франко Іван Якович - Леся Українка
"— Ім’я-то якраз і наше, рідне! — заперечив дідусь. — Ти ж як народилася, бабуся ніяк не могла придумати, як маєш зватися"Павленко Марина Степанівна - Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських
"— Бо я дівчина, а дівчина повинна зватися гарно."Загребельний Павло Архипович - Диво
"Так краще я сама себе продам на вигідніших умовах, хоч це й не буде зватися шлюбом"Винниченко Володимир Кирилович - Сонячна машина
"- Для цього я повинна була б зватися Грубером"Бабула Владимир - Планета трьох сонць
"- Це озеро повинно зватися Диявольським"Ненацки Збигнев - Новi пригоди Самоходика
"Тепер засяє над нами сонце свободи і наша Росія буде зватися республікою."Самчук Улас Олексійович - Волинь
"Ох, як то все просто! А Роксолана не сміла навіть заплакати за сином чи за своїм дитинством, бо судилася їй тільки урочиста поважність, приречена була на скам’янілість і маєстатичність і тим платити за своє так зване щастя зватися султаншею"Загребельний Павло Архипович - Роксолана
"А оскільки ви не християни, як же ви смієте зватися чи славитися духовними? Чи не відаєте, що таке дух і духовний? Духовний — це той, котрий духовне чинить, мудрствує та говорить"Вишенський Іван - Книжка