ЗАХВАТ

ЗА́ХВАТ, у, ч.

1. Велике внутрішнє піднесення, збудження; порив; запал. Очі в Бекіра засяли од захвату (Коцюб., II, 1955, 155); Робітники.. пригасили Хомин захват, розповівши суть справи (Гончар, III, 1959, 425); // Захоплення ким-, чим-небудь. Бенфей не знаходить досить сильних слів подиву і захвату, щоб вихвалити ту граматику (Фр., XVI, 1955, 336); Аероплан у небі лине гордий,— Хіба він, справді, захвату не варт? (Рильський, II, 1960, 82); // Підвищений інтерес, палкий потяг, пристрасть до чого-небудь. Сповнена творчого захвату, Ніна повернулась у затишну кімнату й сіла за стіл (Донч., V, 1957, 330): // Широкий розмах чого-небудь. Наші мрії набирають дедалі такого захвату, що ми на мить перериваєм їх вигуками: «А що, коли б це справді так!» (Вас., II, 1959, 313); Бурлацькі співи й хвилі Каспію почулися Саїдові живими й такими радісно-манливими. Скільки захвату й простору думкам! (Ле, Міжгір’я, 1953, 94).

В (у) за́хваті — в стані сильного збудження, завзяття і т. ін. Там, де була колись трясовина, Міста й заводи в захваті незмірнім Народ будує (Рильський, III, 1961, 116); З за́хватом — захоплено, гаряче, пристрасно, з натхненням. — Прочитав? .. — крикнула Настуся з таким захватом, що в неї темні очі зайнялися електричним блиском (Н.-Лев., IV, 1956, 232).

2. чого. Найвище напруження, піднесення, найбільший вияв чого-небудь. Очі їхні сяяли захватом зустрічі, вони не почували ні холоду, ні голоду (Ю. Янов., II, 1954, 46).

ЗАХВА́Т¹, ч.

1. род. у. Дія за знач. захвати́ти, захва́чувати. Найпростішою спорудою для захвату підземної води з глибини до 25-30 м є шахтний колодязь (Довідник сіль. будівельника, 1956, 268); Починаючи працювати на свердлильному верстаті, треба застебнути одяг на всі гудзики, ..щоб уникнути захвату свердлом або шпинделем (Практ. з машинозн., 1957, 88).

2. род. у. Відстань між крайніми точками чого-небудь розгорнутого, розсунутого, розпростертого. Поливання напуском по смугах можна допускати лише в окремих випадках. При цьому способі поливання смуги роблять завширшки в захват сівалки (Овоч., 1956, 127); Поздовжні міжряддя розпушують культиваторами з такою ж шириною захвату, з якою було встановлено посівний агрегат (Колг. Укр., 4, 1959, 12).

∆ Робо́чий захва́т, техн.— площа, простір, охоплюваний ким-, чим-небудь під час роботи. Щоб установити сівалку на норму висіву, потрібно, насамперед, визначити її робочий захват, який дорівнює ширині міжряддя, помноженій на кількість сошників (Механ. і електриф.., 1953, 80).

◊ На весь (ввесь) захва́т — широко, скільки можна охопити за одним разом. Замахнувся [Семен] на ввесь захват, заспівала коса, і впали стебла рівним покосом (Цюпа, Назустріч.., 1958, 353).

3. род. а, техн. Пристрій для захоплення чого-небудь. Виймають забиті цвяхи кліщами або молотком, який має спеціальний захват (Гурток «Умілі руки..», 1955, 63); Автонавантажувач буде оснащений люльковим захватом для лісопильних матеріалів (Наука.., 10, 1956, 8).

ЗАХВА́Т², а, ч., с. г. Пошкодження зерна в колосках злакових внаслідок посухи або суховіїв; запа́л.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 376 - 377.