ЗАСОРОМЛЮВАТИ

ЗАСОРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСОРО́МИТИ, млю, миш; мн. засоро́млять: док., перех.

1. Примушувати кого-небудь відчувати сором, зніяковіння, збентеження і т. ін. —Так мене засоромили, що я думала от-от провалюсь крізь землю (Н.-Лев., І, 1956, 426); — Та буде вже! Отак засоромили козака, — сміється Оксана (Вас., II, 1959, 166).

2. тільки док. Стати причиною появи в кого-небудь почуття сорому, ніяковості, збентеження і т. ін. Ви мене засоромили: бо я тільки збирався, а Ви таки написали (Коцюб., III, 1956, 288).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 323.

Засоро́млювати, люю, єш, сов. в. засоро́мити, млю, миш, гл. Пристыжать, пристыдить.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 99.