ЗАМІТАТИ

Значення замітати це

ЗАМІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАМЕСТИ́, ету́, ете́ш, док.

1. перех. і без додатка. Мітлою, віником збирати де-небудь, з якоїсь поверхні сміття. Мотря замітала сіни (Н.-Лев., II, 1956, 283); Двірники.. замітали вулиці й поливали тротуари з довгих шлангів (Кучер, Чорноморці, 1956, 41); Рубін узяв мітлу, замів біля порога (Сенч., На Бат. горі, 1960, 20); // тільки недок., чим. Рухаючись, торкатися поверхні землі, підлоги і т. ін. нижнім краєм занадто довгого одягу. Круглий і грубий в своїй ватній шинелі, Доря промчався до риштовання, замітаючи полами глину, гублячи синій картуз і розкриваючи широко руки (Коцюб., II, 1955, 379); Вилетів один танцівник, пішов навприсядки, замітаючи землю матнею (Тулуб, Людолови, І, 1957, 47).

◊ Заміта́ти (замести́) сліди́ чого і без додатка — знищувати, приховувати все, що може викрити чиї-небудь вчинки, дії або бути доказом злочину. Практичний рахівник узяв собі добре правило: бути обережним і своєчасно замітати сліди (Кир., Вибр., 1960, 292).

2. перех., перев. чим. Засипати, покривати кого-, що-небудь чимось сипким (снігом, піском і т. ін.). В глибоких заметах брьохають коні, Хуга замітає снігом дорогу, Мов пекло у полі — світа не видко! (Коцюб., І, 1955, 430); Хукни ти, моя дружино, У віконечко на скло: Подивись, як замітає Сніг і церкву і село (Щог., Поезії, 1958, 112); Про чорні бурі говорив [червоноармієць]. Про летючі піски, що все живе замітають… (Гончар, II, 1959, 342); // безос. Зима. Замело і ліси і степи… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 340).

3. тільки док., неперех., безос. Почати мести, сипати снігом; завіяти (про хуртовину і т. ін.). Перед різдвяними святами вдарили морози. Замело, завихрило надворі (М. Ол., Леся, 1960, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 213.

Заміта́ти, та́ю, єш, сов. в. заме́ст́и, мету́, те́ш, гл. Заметать, замести; сметать, смести. Не замітай чужої хижі, — смотри чи твоя заметена. Ном. № 9587. По улиці вітер віє, та сніг замітає. Шевч. 479. Так у тиждень і замело і худобу, і дітей, — єй Богу моєму! Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 66.

замітати Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
sweepзаметать

замітати Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
zamitatyzamitatyzamitaty

замітати Рід - дієслово, недоконаний вид

замітати Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особазамітаюзамітаємо
2 особазамітаєшзамітаєте
3 особазамітаєзамітають
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особазамітатимузамітатимемо
2 особазамітатимешзамітатимете
3 особазамітатимезамітатимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідзамітавзамітали
Жіночий рідзамітала
Середній рідзамітало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа замітаймо
2 особазамітайзамітайте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часзамітаючи
Минулий часзамітавши

замітати Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
844

замітати в англійській розкладці - pfvsnfnb

Цитати української літератури з використанням слова замітати

"Легше носити цебер, замітати подвір’я, тягати воду"Коцюбинський Михайло Михайлович - Persona grata

"— Чи гоже мені замітати безконечні алеї?! — вигукнув. — У своєму Вишнополі я робив те саме, але не як прислужник, а як господар! Чи ж маю довіку спокутувати батькову провину?"Павленко Марина Степанівна - Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських

"Перевертала усе в буфеті, висувала шухляди комоди і так їх лишала, бралась за щітку, щоб замітати підлоги, і коли за нею бігли збентежені слуги, вона їх відсувала рішуче:"Коцюбинський Михайло Михайлович - Дебют

"То вона разів кілька переставляла з місця на місце хліб на столі, то брала віник, щоб замітати, й кидала його серед хати; то, метнувшись до жердки, шукала чогось межи одежею"Коцюбинський Михайло Михайлович - На віру

"Дехто з гречників лишився замітати сліди коліс і волячих ратиць, дехто витягав з переповнених возів оружжя, решта ж квапила волів далі й далі в глиб лісу, навскоси Соляного шляху, сподіваючись обминути невідоме військо"Білик Іван Іванович - Меч Арея

"— Уступіться, бо через вас я не можу замітати"Стефаник Василь Семенович - Кленові листки