ЗАКРІПАЧУВАТИ
Значення закріпачувати це
ЗАКРІПА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКРІПА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., іст. Примушувати кого-небудь стати кріпаком. Вільні селяни не давали себе закріпачити без опору (Іст. середніх віків, 1955, 24); // Поневолювати, запроваджуючи кріпосне право. Роздумуючи про минуле України, він [О. С. Пушкін] картав царицю Катерину II за те, що вона закріпачила «вольную Малороссию» (Рильський, III, 1956, 178).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 167.
закріпачувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to fix | закрепощать |
закріпачувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zakripachuvaty | zakripachuvaty | zakripachuvaty |
закріпачувати Рід - дієслово, недоконаний вид
закріпачувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | закріпачую | закріпачуємо |
| 2 особа | закріпачуєш | закріпачуєте |
| 3 особа | закріпачує | закріпачують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | закріпачуватиму | закріпачуватимемо |
| 2 особа | закріпачуватимеш | закріпачуватимете |
| 3 особа | закріпачуватиме | закріпачуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | закріпачував | закріпачували |
| Жіночий рід | закріпачувала | |
| Середній рід | закріпачувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | закріпачуймо | |
| 2 особа | закріпачуй | закріпачуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | закріпачуючи | |
| Минулий час | закріпачувавши |
закріпачувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 13 | 6 | 7 |