ЗАКРИВАТИСЯ

ЗАКРИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗАКРИ́ТИСЯ, и́юся, и́єшся, док.

1. Загороджуючись, оповиваючись чим-небудь, ховаючись за чимось, робитися невидимим або недоступним для удару, дотику і т. ін. Ой ти, ясний місяченьку, Закрийся хмарами (Чуб., V, 1874, 219); Підпливає цареве військо, вже й з луків стріляють, от тих стріл і сонце закрилось (Стор., 1,1957, 70); Швидко город зовсім закрився за прибережними вербами (Коцюб., І, 1955, 385).

2. Накривати себе, прикриватися чим-небудь. Мар’я, як мала дитина, заридала і впала на піл, закриваючись платком (Мирний, III, 1954, 173); Алла Михайлівна на вулиці прискорила ходу і старалася якомога закритись від куряви парасолькою (Л. Укр., III, 1952, 604); // Затуляти очі, обличчя (перев. руками). Почервоніла [Маруся], як калина, закрилась рученьками і голову похилила (Кв.-Осн., II, 1956, 33); Семен закривсь рукою від сонця (Коцюб., І, 1955, 41).

3. Згортатися, стулятися (про що-небудь розгорнуте, розкрите). На ніч у квітки закриваються пелюстки, і їй не страшно навіть колючого морозу (Коп., Як вони.., 1961, 33); Ворон лежав грудьми вниз, розпластавши крила; голівка його з гострим самшитовим дзьобиком була відкинута набік, і дзьобик то закривався, то відкривався (Тют., Вир, 1964, 139); * Образно. Хвиля застогнала. Розкрилася, закрилася, І сліду не стало… (Шевч., I, 1951, 168); // Заплющуватися (про очі). Закривалися натомлені очі — засипали (Мирний, І, 1954, 330).

4. Ставати на своє місце, затуляючи собою якийсь отвір (про предмети). Закрилося гучно каміннеє віко, Ра-Менеїс заховалась назавжди від ясного сонця (Л. Укр., І, 1951, 425).

5. Припиняти діяльність, переставати працювати. Закривались ревкоми. Натовпи біженців, сім’ї активістів, похідні червоноармійські лазарети з’явились на шляхах (Гончар, II, 1955, 280).

6. тільки недок. Пас. до закрива́ти. І сорочку, і штани,.. і скатертину, якою в неділю закривався стіл, і рушники на стінах у хаті ростила, ткала, шила, а потім і прала, щотижня моя мати (Минко, Моя Минківка, 1962, 56); Шолом скафандра може закриватися і відкриватися самим космонавтом чи автоматично (Рад. Укр., 5.IX 1962, 3).

Закрива́тися (закри́тися) в собі́ — ставати замкнутим, нетовариським. Арсен закрився в собі, мов слимак у мушлі (Дмит., Розлука, 1957, 54); Закри́тися плечи́ма й очи́ма — відгородившись від усього, не втручатися ні в що, не помічати нікого, нічого. Він мене забуде, насміється з мене.. Як пійде з села, так і закриється плечима й очима (Барв., Опов.., 1902, 235); Вона рада б була умерти, закритися од усього й плечима й очима; та смерть її не приходила (Мирний, І, 1954, 60); Світ закри́вся: а) потемніло в очах. Замахнувся він… Та раптом все навколо застогнало. Світ закрився. Три тополі страшно руки заломили (Гур., Друзі.., 1959, 8); б) (для кого) світ утратив принаду, — Тепер, — сказала [Галочка], — усе покончила. Закрився для мене білий світ (Кв.-Осн., II, 1956, 350).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 165.

Закрива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. закри́тися, ри́шся, єшся, гл. Закрываться, закрыться, укрываться, укрыться. Стоїть дівка з молодцем, закрилася рукавцем. Чуб. V. 87.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 54.