ЗАЗУБРЮВАТИ
Значення зазубрювати це
ЗАЗУ́БРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАЗУБРИ́ТИ, зубрю́, зу́бриш, док., перех., розм. Механічно, не думаючи, заучувати що-небудь. Треба навчитися думати, а не зазубрювати напам’ять.. незрозуміле (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 104).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 129.
зазубрювати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
notch | зазубривать |
зазубрювати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
zazubriuvaty | zazubriuvaty | zazubryuvaty |
зазубрювати Рід - дієслово, недоконаний вид
зазубрювати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зазубрюю | зазубрюємо |
2 особа | зазубрюєш | зазубрюєте |
3 особа | зазубрює | зазубрюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зазубрюватиму | зазубрюватимемо |
2 особа | зазубрюватимеш | зазубрюватимете |
3 особа | зазубрюватиме | зазубрюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зазубрював | зазубрювали |
Жіночий рід | зазубрювала | |
Середній рід | зазубрювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зазубрюймо | |
2 особа | зазубрюй | зазубрюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зазубрюючи | |
Минулий час | зазубрювавши |
зазубрювати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
11 | 5 | 6 |