ЗАГРИМОТІТИ
Значення загримотіти це
ЗАГРИМОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ЗАГРИМОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док. Підсил., до загримі́ти. Щось загримотіло в сінях та й зачало до дверей добиватися (Укр.. казки, легенди.., 1957, 370); А тут грім як загримотить (Кв.-Осн., II, 1556, 413); Доїхали майже до місця, коли щось як загримотить мені в ухо, наче з рушниці (Мур., Бук. повість, 1959, 80); Хряпнувши дверима, загримотів [Іван] по кам’яних сходах (Кучер, Трудна любов, 1960, 393).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 93.
Загримоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Приїхала, загримотіла кобиляча мов голова. Котл. Ен. II. 40.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 30.
загримотіти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Shrimati | загримотіти |
загримотіти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zahrymotity | zahrymotity | zahrymotity |
загримотіти Рід - дієслово, доконаний вид
загримотіти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | загримочу | загримотимо |
| 2 особа | загримотиш | загримотите |
| 3 особа | загримотить | загримотять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | загримотів | загримотіли |
| Жіночий рід | загримотіла | |
| Середній рід | загримотіло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | загримотімо | |
| 2 особа | загримоти | загримотіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | загримотівши |
загримотіти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |