ЗАГОСТРЮВАТИСЯ

ЗАГО́СТРЮВАТИСЯ, юється і рідше ЗАГОСТРЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ЗАГОСТРИ́ТИСЯ, го́стриться, док.

1. Ставати гострим на кінці, на краю. Капіталізм висовує вже свої пазури, вони ростуть і загострюються (Коцюб., III,1956, 37); Борода біблійного пророка загострилась запитливим клинцем (Кач., II, 1958, 378); // Ставати тоншим, звужуватися, робитися більш кутастим (про риси обличчя). Очі запали десь глибоко, ніс загострився (Н.-Лев., І, 1956, 110); Максим змарнів, схуд. Загострилися вилиці під шкірою (Рибак, Час.., 1960, 170); Сухе, довгасте обличчя Черниша ще більше витяглося, підборіддя загострилось (Гончар, III, 1959, 146).

2. перен. Робитися більш витонченим, чутливішим, сприйнятливішим до чого-небудь (про органи чуття і т. ін.). Слух [Домки] загострився до того, що вона вже чула шепіт під вікном (Панч, II, 1956, 38); Зір його загострився, і він помітив рух тіней у вирі пилюги й диму (Собко, Вогонь.., 1947, 17).

3. перен. Збуджуватися, посилюватися. Апетит Тасин так загострювався.., що з солодкого сливе нікому нічого не лишалося (Коцюб., І, 1955, 321); В хвилини небезпеки почуття до найближчого, найріднішого особливо загострюються (Баш, Надія, 1960, 219); Задавнена ще з дитячих років хвороба загострилася, підточувала й без того слабкий організм (Збан., Сеспель, 1961, 195).

4. перен. Ставати більш напруженим, нестерпним, непримиренним (про суперечності, стосунки, боротьбу і т. ін.). В епоху імперіалізму різко загострюються суперечності між працею і капіталом (Біогр. Леніна, 1955, 145).

5. тільки недок. Пас. до заго́стрювати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 89.

Загострюва́тися, рююся, єшся, сов. в. загостри́тися, рю́ся, ришся, гл. Заостриваться, заостриться.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 29.