ЗАВИТИ
Значення завити це
ЗАВИ́ТИ1, и́ю, и́єш, док.
1. Почати вити, завивати (про собак, вовків та деяких інших тварин). Вогні згасли й одночасно, десь недалеко в комишах, жалібно завив голодний вовк (Коцюб., І, 1955, 349); Пес винувато заскавучав, одбіг трохи вбік і знову завив (Епік, Тв., 1958, 146).
2. перен. Почати утворювати звуки, подібні до виття (про явища природи). Буря завила (Граб., І, 1959, 315); Пожовкнув ліс.. У верховітті завив вітер, заплакало небо старечо (Головко, І, 1957, 76); Загула, завила страшна хурделиця (Стельмах, Хліб.., 1959, 253); // Почати утворювати довгі протяжні звуки (про механізми, машини і т. ін.). Машина заїхала в широку ковбаню, важко, натужно завила мотором і забуксувала (Коз., Сальвія, 1959, 206); // Почати видавати довгу протяжну мелодію, звукові сигнали і т. ін. (про музичні інструменти, сигнальні апарати і т. ін.). Вночі в козацькому таборі цілком несподівано завили сурми (Кач., II, 1958, 444); На палубі завила сирена (Кучер, Чорноморці, 1956, 70); * Образно. До утрені завив з дзвіниці Великий дзвін (Шевч., II, 1953, 38).
3. розм. Почати голосно і протяжно стогнати. Як здума [Халявський], що вже не можна нічим діла поправити, та так і заголосить, аж завиє (Кв.-Осн., II, 1956, 209); То вона [Параска] схоплювалася і вила на всю хату, то, прилігши, затихала, щоб через годину ще дужче завити. Їй було.. так важко! (Мирний, IV, 1955, 65); Коробець.. стиснув кулаки, вдарив себе в груди так, що аж загуло, завив якось по-тваринному, розпачливо (Збан., Єдина, 1959, 100); Сильно дзьобнув [сокіл] обозного в лисину, аж той завив (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 35); // Заспівати протяжно, тужливо або не в лад. [Микита:] Хай вам враг з такою піснею! [Маруся:] А ти заткни вуха та й не слухай. [Микита:] Ба ні ж, завили неначе по мертвому! (Кроп., І, 1958, 79); П’яні бурлаки вже завили, як вовки в лісі… (Н.-Лев., II, 1956, 131).
ЗАВИ́ТИ2 див. завива́ти2.
ЗАВИ́ТИ3 див. завива́ти3.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 48.
I. Зави́ти, ся. См. І. завивати, ся.
II. Зави́ти . См. Завивати II.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 17.
завити Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
curl | завить |
завити Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
zavyty | zavyty | zavyty |
завити Рід - дієслово, доконаний вид,дієслово, доконаний вид
завити Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зав'ю | зав'ємо |
2 особа | зав'єш | зав'єте |
3 особа | зав'є | зав'ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | завив | завили |
Жіночий рід | завила | |
Середній рід | завило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зав'ймо | |
2 особа | зав'й | зав'йте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | завивши |
завити Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
6 | 3 | 3 |
завити в англійській розкладці - pfdbnb
Цитати української літератури з використанням слова завити
"— Такі ж і в нас… Ми як ішли зимою по Україні, зайдемо, бувало, в село — завити хочеться"Гончар Олесь Терентійович - Прапороносці
"Тоскна туга занила по всім тілі, занила з такою силою, що хотілося широко роззявити рота, скривити все лице й дико, тягуче завити."Винниченко Володимир Кирилович - На той бік
"Я ввесь усередині здригуюсь, і мені хочеться завити від одчаю"Винниченко Володимир Кирилович - Записки Кирпатого Мефістофеля
"Я лежав, слухав і готов був щохвилини завити криком божевільних"Винниченко Володимир Кирилович - Божки
"назад до міста, несучи в серці таку нудьгу, од якої хотілося завити вовком."Андріяшик Роман Васильович - Люди зі страху
"Денисе, в сіни та обтруси сніг завити! — крикнула Соломія."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Не той став
"Вiн чує єдиний покрик залу - покрик полегшення, а сам ладен завити вiд приниження i сорому"Росоховатский Игорь - Джерела