ЗАВИТИ

Значення завити це

ЗАВИ́ТИ1, и́ю, и́єш, док.

1. Почати вити, завивати (про собак, вовків та деяких інших тварин). Вогні згасли й одночасно, десь недалеко в комишах, жалібно завив голодний вовк (Коцюб., І, 1955, 349); Пес винувато заскавучав, одбіг трохи вбік і знову завив (Епік, Тв., 1958, 146).

2. перен. Почати утворювати звуки, подібні до виття (про явища природи). Буря завила (Граб., І, 1959, 315); Пожовкнув ліс.. У верховітті завив вітер, заплакало небо старечо (Головко, І, 1957, 76); Загула, завила страшна хурделиця (Стельмах, Хліб.., 1959, 253); // Почати утворювати довгі протяжні звуки (про механізми, машини і т. ін.). Машина заїхала в широку ковбаню, важко, натужно завила мотором і забуксувала (Коз., Сальвія, 1959, 206); // Почати видавати довгу протяжну мелодію, звукові сигнали і т. ін. (про музичні інструменти, сигнальні апарати і т. ін.). Вночі в козацькому таборі цілком несподівано завили сурми (Кач., II, 1958, 444); На палубі завила сирена (Кучер, Чорноморці, 1956, 70); * Образно. До утрені завив з дзвіниці Великий дзвін (Шевч., II, 1953, 38).

3. розм. Почати голосно і протяжно стогнати. Як здума [Халявський], що вже не можна нічим діла поправити, та так і заголосить, аж завиє (Кв.-Осн., II, 1956, 209); То вона [Параска] схоплювалася і вила на всю хату, то, прилігши, затихала, щоб через годину ще дужче завити. Їй було.. так важко! (Мирний, IV, 1955, 65); Коробець.. стиснув кулаки, вдарив себе в груди так, що аж загуло, завив якось по-тваринному, розпачливо (Збан., Єдина, 1959, 100); Сильно дзьобнув [сокіл] обозного в лисину, аж той завив (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 35); // Заспівати протяжно, тужливо або не в лад. [Микита:] Хай вам враг з такою піснею! [Маруся:] А ти заткни вуха та й не слухай. [Микита:] Ба ні ж, завили неначе по мертвому! (Кроп., І, 1958, 79); П’яні бурлаки вже завили, як вовки в лісі… (Н.-Лев., II, 1956, 131).

ЗАВИ́ТИ2 див. завива́ти2.

ЗАВИ́ТИ3 див. завива́ти3.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 48.

I. Зави́ти, ся. См. І. завивати, ся.

II. Зави́ти . См. Завивати II.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 17.

завити Переклад слова

Переклад на англійську
Translate		Переклад на російську
Перевод
curlзавить

завити Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
zavytyzavytyzavyty

завити Рід - дієслово, доконаний вид,дієслово, доконаний вид

завити Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особазав'юзав'ємо
2 особазав'єшзав'єте
3 особазав'єзав'ють
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідзавивзавили
Жіночий рідзавила
Середній рідзавило
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа зав'ймо
2 особазав'йзав'йте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Минулий часзавивши

завити Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
633

завити в англійській розкладці - pfdbnb

Цитати української літератури з використанням слова завити

"— Такі ж і в нас… Ми як ішли зимою по Україні, зайдемо, бувало, в село — завити хочеться"Гончар Олесь Терентійович - Прапороносці

"Тоскна туга занила по всім тілі, занила з такою силою, що хотілося широко роззявити рота, скривити все лице й дико, тягуче завити."Винниченко Володимир Кирилович - На той бік

"Я ввесь усередині здригуюсь, і мені хочеться завити від одчаю"Винниченко Володимир Кирилович - Записки Кирпатого Мефістофеля

"Я лежав, слухав і готов був щохвилини завити криком божевільних"Винниченко Володимир Кирилович - Божки

"назад до міста, несучи в серці таку нудьгу, од якої хотілося завити вовком."Андріяшик Роман Васильович - Люди зі страху

"Денисе, в сіни та обтруси сніг завити! — крикнула Соломія."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Не той став

"Вiн чує єдиний покрик залу - покрик полегшення, а сам ладен завити вiд приниження i сорому"Росоховатский Игорь - Джерела