ЗАБЕЛЬКОТАТИ
Значення забелькотати це
ЗАБЕЛЬКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ЗАБЕЛЬКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., перех. і неперех. Почати белькотати, белькотіти. [Килина:] Ага, як непереливки, то й по-панському забелькотала! (Кроп., II, 1958, 423); Десятник забелькотав щось так скоро, що Гнат не зразу второпав (Коцюб., І, 1955, 34); Фельдшериця, задкуючи, забелькотіла щось знову про ліжка (Гончар, Тронка, 1963, 212); * Образно. Застогнав глухо міст під колесами, і річка внизу забелькотіла (Головко, І, 1957, 161).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 18.
Забелькота́ти, чу́, ти́ш и забелькоті́ти, чу́, чеш, гл. Заговорить невнятно, скороговоркой. Як забелькотить по своєму, то й святий не зрозуміє його.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 4.
забелькотати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| tabulaturi | забелькотати |
забелькотати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zabelkotaty | zabel'kotaty | zabel'kotaty |
забелькотати Рід - дієслово, доконаний вид
забелькотати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | забелькочу | забелькочемо |
| 2 особа | забелькочеш | забелькочете |
| 3 особа | забелькоче | забелькочуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | забелькотав | забелькотали |
| Жіночий рід | забелькотала | |
| Середній рід | забелькотало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | забелькочімо | |
| 2 особа | забелькочи | забелькочіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | забелькотавши |
забелькотати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 5 | 6 |