ЖАРИНА
Значення жарина це
ЖАРИ́НА, и, ж.
1. Вуглина жару (у 1 знач.). Мина витяг з гамана тютюн, набив люльку, вигріб з печі жарину й вкинув її в люльку (Н.-Лев., II, 1956, 122); З тріском вилітали [з груби] маленькі червоні жарини і, падаючи на долівку, гасли (Шиян, Гроза.., 1956, 163); * Образно. [Леся:] Він [Т. Шевченко] був величною пожежею над Росією, а ми тільки гарячі жарини, що відкотилися з цієї пожежі і світимо в темряві (Сміл., Черв. троянда, 1955, 75); * У порівн. Говорить [Карпо], а очі в нього так і блищать, мов жарини… (Коцюб., І, 1955, 298).
◊ Ки́нути жари́ну в се́рце кому — розхвилювати, розтривожити кого-небудь. [Лучицька:] Як ви вмієте людину збентежити… жарину кинути в серце (Стар., Вибр., 1959, 401); Як (мов, на́че і т. ін.) на жари́нах (на жари́ні) — неспокійно, тривожно. Куди він усе поспішається? Чого він, як на жарині? (Вовчок, І, 1955, 238); Він і снідає похапцем.., і за столом сидить, мов на жаринах — крутиться, вертиться (Ряб., Жайворонки, 1957, 3).
2. чого. Цяточка, кусочок якого-небудь предмета, що горить, світиться. Хтось курив, і жарина папіроси була схожа на дивну квітку з малесенькими самоцвітами-пелюстками (Гур., Наша молодість, 1949,143); // перен. Про блиск в очах, що відбиває певний внутрішній стан людини. Змовчав Клим — та й що він міг сказати? Блиснули в очах жарини злі (Перв., II, 1958, 259).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 509.
Жари́на, ни, ж. Раскаленный уголекъ. Кадив, кадив (піп), а це якось жарина з кадильниці й упала да попові в халяву. Рудч. Ск. ІІ. 197. Ум. Жари́нка. Став ті жаринки вигрібать. Мнж. 139.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 474.
жарина Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| the firebrand | головешка |
жарина Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zharyna | zharyna | zharyna |
жарина Рід - іменник, жіночий рід, неістота
жарина Словоформи слова
| Називний | жарина | жарини |
| Родовий | жарини | жарин |
| Давальний | жарині | жаринам |
| Знахідний | жарину | жарини |
| Орудний | жариною | жаринами |
| Місцевий | на/у жарині | на/у жаринах |
| Кличний | жарино | жарини |
жарина Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |
жарина в англійській розкладці - ;fhbyf
Цитати української літератури з використанням слова жарина
"З-за ярка, повного снігу, дивляться на нього блискучими, мов жарина, очима два вовки"Коцюбинський Михайло Михайлович - На віру
"Яскраво-червона цятка, жарина якась серед безбарвності, серед величавої одноманітності степових просторів."Гончар Олесь Терентійович - Тронка
"Либонь, тому, що відчував: жарина ця може спалахнути полум’ям"Гончар Олесь Терентійович - Крапля крові
"Коли б ще Семен не зашморгнувся тою позичкою, як налигачем за шию… Щось мені тая катеринка, як жарина, пучки пече, — думала вона, загортаючи в хустину гроші, що дав Семен до сховку"Коцюбинський Михайло Михайлович - Ціпов’яз
"— Ну, а коли б я тепер до вас заходив? Вона запаленіла, мов жарина, й мовчала."Самчук Улас Олексійович - Волинь
"Коли мати моя почула оте про Ігореву вдову, то рука її схибилася: велика жарина впала мені за ковнір і так упекла, що я аж крикнув"Білик Іван Іванович - Похорон богів
"А то ж горів, як жарина"Тютюнник Григір Михайлович - Климко
"Радюк бачив, як згасало полум’я на вікнах, як воно жевріло на хресті, потім зачепилось на кінчику хреста й тліло, наче жарина, ніби якесь огняне око того чорного бору"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Хмари
"Жарина лягла біля серця — запекло."Хвильовий Микола - Синій листопад