ЖАК

ЖАК, а, ч.

1. Рибальська снасть у вигляді натягнутої на декілька обручів конусоподібної сітки. На вербі сіті рибальські порозвішувано, і жаки, і ятери (Вишня, II, 1956, 369); [Зоря:] Коли у вас, товаришу письменник, більше немає питань, то ми поїдемо жаки трусити (Корн., II, 1955, 215).

◊ Би́тий жак — про бувалу, з досвідом людину. Шавкун — битий жак! Недаром він посивів, сидячи над бумагами (Мирний, II, 1954, 274).

2. ент. (Таbanus bovinus L.). Велика двокрила муха, комаха, самка якої живиться кров’ю тварин і соком рослин.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 503.

Жак, ку и ка, м.

1) Расхищеніе, грабежъ, расхватъ. На жак кидати.

2) Работа всѣмъ обществомъ при условіи, что каждый получаетъ добываемаго продукта (напр. сѣна при косьбѣ общественнаго сѣнокоса) столько, сколько за одинаковое для каждаго время успѣетъ добыть. Косять, було, так: от як поспіє трава…. осавула…. з вечора того дня, що мається буть косовиця, дає повістку…. Тоді вже годі висипаться…. Инчий летить чуть світ на громадський жак…. Кожний норовив так справить косу як бритву, щоб не треба було вже завтра клепать, бо там так: одвихнись на саму малу годину, вже й програв, звичайно, як на жаку. Драг. 243.

3) Школьникъ, бурсакъ. К. ПС. 70. А такъ какъ школьники въ то же время и пѣли въ церковномъ хорѣ, то отсюда у лемковъ жак — церковный пѣвчій. Вх. Лем. 413. Отсюда-же и выраженіе: битий жак — бывалый человѣкъ, тертый калачъ. О, то битий жак! Ном. № 5701. Продасть і викупить і гроші пощитає (битий жак). Ном. № 13740.

4) Рыболовный снарядъ, разновидность ятіра. Жак на обручах, крил сажень два, три п’яла на крило. — Жак-полежак: положить (його рибалка), а сам і ляже спать, а за сіткою вже не буде спать. Черн. Губ. Вѣд. 1853, № 9, стр. 62.

5) Насѣкомое = Бомок. Вх. Пч. І. 7.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 471.

жак —

1) рибальська снасть у вигляді натягнутої на декілька об­ручів конусоподібної сітки; різно­вид ятера;

2) робота всією грома­дою за умови, що кожний одержує стільки, скільки за однаковий для кожного час встигне виробити (наприклад викосить сіна на гро­мадському сінокосі);

3) школяр, бурсак (у лемків — церковний пів­чий, бо бурсаки водночас співали в церковному хорі); звідси фразео­логізм: би́тий жак — бувала, з до­свідом людина. Продасть і вику­пить, і гроші пощитає (битий жак) (М. Номис);

4) велика двокрила муха, комаха, самка якої живиться кров’ю тварин і соком рослин; ґедзь.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 216.