ДУРІТИ
Значення дуріти це
ДУРІ́ТИ, ію, ієш, недок., розм.
1. Втрачати ясність свідомості, ставати дурним. — Чи не дурію я справді? — інколи думається їй (Мирний, IV, 1955, 76); — Ти що, здуріла, Домахо? обізвався комендант. — А чого б я мала дуріти, пане комендант? (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 159).
2. Забавлятися безглуздими пустощами, дурощами. Одарка дуріла без міри, вискочила на канапу і почала вибивати тропака (Н.-Лев., II, 1956, 55); Хлопці зскакували з возів, рвали на межах дикі квіти, перекидались, дуріли (Мик., II, 1957, 430); * Образно. Псьол гоготить, вихрить, дуріє… (Бор., Тв., 1957, 57).
3. Робити безглузді, необдумані вчинки. А батько таки просто було каже: — Ой, дочко! не дурій! що се ти химеруєш, якісь панські розкоші все вертяться в тебе на думці (Вовчок, І, 1955, 16); — Ось не дурій! — крикнув начальник конвою. — Наказ є наказ (Головко, II, 1957, 610).
4. перен., за ким і без додатка. Втрачати ясність свідомості, рівновагу від почуття любові до кого-небудь. Як парубкував, поведе чорними бровами — дівчата сохнуть і дуріють (Вовчок, 1,1955, 72); [Панько:] Усі ми, парубки в селі, дуріли за нею (Фр., IX, 1952, 346).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 439.
Дурі́ти, рі́ю, єш, гл.
1) Глупѣть, дѣлаться дуракомъ. Як волосся сивіє, то чоловік дурів. Ном. № 8692. Як парубкував, — поведе чорними бровами, — дівчата сохнуть і дуріють. МВ. І. 108.
2) Дѣлать глупости, шалить. А дуріти нам негоже. МВ. І. 88. Чого ти дурієш? де твій розум? Шевч. 298.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 457.
дуріти Синоніми слова
божеволіти, чманіти, чуманіти, п. пустувати, забавлятися, жирувати, ходити на головах, казитися, шаліти, шаленіти, (вигадувати казна-що)
дуріти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| fooling around | дурачиться |
дуріти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| durity | durity | durity |
дуріти Рід - дієслово, недоконаний вид
дуріти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дурію | дуріємо |
| 2 особа | дурієш | дурієте |
| 3 особа | дуріє | дуріють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дурітиму | дурітимемо |
| 2 особа | дурітимеш | дурітимете |
| 3 особа | дурітиме | дурітимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | дурів | дуріли |
| Жіночий рід | дуріла | |
| Середній рід | дуріло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дуріймо | |
| 2 особа | дурій | дурійте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | дуріючи | |
| Минулий час | дурівши |
дуріти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |
дуріти в англійській розкладці - lehsnb
Цитати української літератури з використанням слова дуріти
"Було, поз’їздяться на базу у Владивостоці здавати панти, та й давай дуріти, — накуплять горілки, боєначиння на цілий рік, повиводять зід місто на сопку і там влаштують стрільбище, — стріляють по грошах в лет на могорич"Багряний Іван Павлович - Тигролови
"Але Лазар не думав дуріти"Коцюбинський Михайло Михайлович - Persona grata
"— Добре ему дуріти, коли є за що"Франко Іван Якович - Boa cоnstriktor
"Від вибухів коні почали дуріти"Білий Дмитро Дмитрович - Басаврюк ХХ
"Шляхта п’янствувала разом з духовенством, дуріла, як тільки можна було дуріти"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Органи російських партій
"— Ну, брат..! Досить тобі дуріти"Багряний Іван Павлович - Огненне коло
"— Щоб я тебе, доньку генерального обозного, віддав за козака? Ні, не для того я видряпувався і боком, і поповзом нагору, щоб знову скотитися в багно… Годі дуріти! Будеш за полковником."Старицький Михайло Петрович - Останні орли
"Що ж він? Почав дуріти"Мирний Панас - Повія
"Та й засміявсь:— Надумалась дуріти!"Глібов Леонід Іванович - Щука й Кіт
"— Старі штуки! Годі вже нам дуріти!."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Причепа