ДРИЖАТИ

Значення дрижати це

ДРИЖА́ТИ, жу́, жи́ш, недок.

1. Трястися від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін.; тремтіти. Ягняті нікуди тікати; Стоїть, сердешне, та дрижить… (Гл., Вибр., 1957, 70); Пальці дрижали, й сірники не хотіли горіти (Донч., III, 1956, 192); Свенціцький увесь дрижав з болю і безсилої люті (Тулуб, Людолови, І, 1957, 52).

2. Коливатися, хитатися, двигтіти під виливом чого-небудь. Той папір, що держав він у руці, дрижав, як на осиці лист (Стор., І, 1957, 378); Удари грому були часом такими дужими, що від них дрижали віконні рами й шибки (Шиян, Гроза.., 1956, 229); Міст через Янгі-арик дрижав від сили напору (Ле, Міжгір’я, 1953, 309); // Бути нерівним, мінливим (про світло, вогонь); миготіти, мерехтіти. Сонячне марево заливало всіх, дрижало, переливалося між жіночими та дитячими головами (Н.-Лев., II, 1956, 374); Вогні пароплавів і човнів відбивались у воді і дрижали, мов розтягнуті золоті стружки (Панч, Ерік.., 1950, 42); Наче лід, паркет блищить, Світ од місяця дрижить (Шер., Дорога…, 1957, 35); // Звучати переривчасто, нерівно. Дрижали, дрижали [звуки], будячи якусь сумну думку в голові (Мирний, І, 1954, 45); — Можна спитати? — звертається Тамара, і голос у неї дрижить (Хижняк, Тамара, 1959, 63); // рідко. Прискорено битися, калататися (про серце). Дрижить серце, наче вскочила в груди слизька, огидна жаба (Донч., І, 1956, 513).

Аж сті́ни (ві́кна, две́рі, по́ле і т. ін.) дрижа́ть (дрижи́ть) — про велику силу, великий ступінь виявлення чого-небудь. Співаємо, аж на лицю чути, аж стіни у хаті дрижать… (Мирний, І, 1954, 76); Б’є об землю копитами сивий — аж до обрію поле дрижить!.. (Гонч., Вибр., 1959, 98).

3. перен. Боятися кого-небудь, відчувати страх перед кимсь. З роботи прийдем, під ганком станем в ряд, — виходить пан карати «винних», а всі вже наперед дрижать (Фр., XIII, 1954, 108); // за кого-що. Відчувати побоювання за кого-, що-небудь. Вона все чула оддалеки і сама, як листок, дрижала і боліла серцем за чоловіка (Барв., Опов.., 1902, 154); Хто мав змилосердитися над ним, коли кожний дрижав за власну шкіру (Фр., VI, 1951,160); // над ким — чим. Ретельно оберігати, боятися втратити кого-, що-небудь. Дрижати над дитиною; // Боятися витрачати що-небудь; скупитися. Дрижав [цар Латин], як Каїн, за алтин (Котл., І, 1952, 164).

4. перен. перев. з част. а ж, розм. Виявляти надмірне бажання робити що-небудь. На штурм Троянці шиковались [шикувались], До бою всякий аж дрижав (Котл., І, 1952, 278); — Що ж,каже [Денис], — не люблю та й не люблю собак.. Аж дрижу, щоб яку собаку вбити! (Кв.-Осн., II, 1956, 398).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 412.

дрижати Синоніми слова

тремтіти, тіпатися, труситися, трястися, тріпотіти, тріпотати, дриґотіти, кн. трепетати, ловити дрижаки, (землю) двигтіти, движати, (- …

дрижати Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
trembleдрожать

дрижати Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
dryzhatydryzhatydryzhaty

дрижати Рід - дієслово, недоконаний вид

дрижати Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особадрижудрижимо
2 особадрижишдрижите
3 особадрижитьдрижать
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особадрижатимудрижатимемо
2 особадрижатимешдрижатимете
3 особадрижатимедрижатимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий ріддрижавдрижали
Жіночий ріддрижала
Середній ріддрижало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа дрижмо
2 особадриждрижте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часдрижачи
Минулий часдрижавши

дрижати Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
734

дрижати в англійській розкладці - lhb;fnb

Цитати української літератури з використанням слова дрижати

"У моїй душi усе починає дрижати, заплющую очi, щоб не бачити цього (забила б ватою i вуха, щоб нiчого й не чути!), i, вся оповита заздрощами i ревнощами, непритомнiю"Кашин Владимир - Готується вбивство

"— Над шкурою дрижати — людиною не жити."Стельмах Михайло Панасович - Гуси-лебеді летять…

"Коли ж і цього щасливо уникнуто — залишив Сполучені Штати й став до роботи в старого Мільха — знову почав дрижати: за своє заступницьке крісло і — ще дужче — від думки, що хтось перехопить у нього з-під носа директорову доньку."Білик Іван Іванович - Танго

"Тривога дужче обхоплює лікарку, й руки починають дрижати, коли вона береться за щипці"Винниченко Володимир Кирилович - «Баришенька»

"Напівголий, перехрещений самими лише закривавленими бинтами, він уже починав дрижати від холоду, на тілі повиступали сироти"Гончар Олесь Терентійович - Прапороносці

"— На тобі, хлопче, глоток горілки, заспокійся, засни, все буде гаразд… біля мене ти безпечний… Павлусь послухав і перестав дрижати."Чайковський Андрій Якович - За сестрою

"Страх, що нагло пройняв кореспондента, минав, чоловік швидко отямився, коліна перестали дрижати"Бережний Василь Павлович - Лабіринт

"За те ж я йому так одкатаю апостола, що церква буде дрижати!"Нечуй-Левицький Іван Семенович - На кожум’яках

"Дівчина стала ще більше дрижати."Чайковський Андрій Якович - Сагайдачний

"Страх, що нагло пройняв кореспондента, минав, чоловiк швидко отямився, колiна перестали дрижати"Бережной Василий - Лабiринт