ДОТАСКУВАТИ

ДОТА́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОТАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм.

1. Із зусиллям доносити, доставляти кого-, що-небудь до якогось місця. Через превелику силу дотаскали Марусю, положили на лаві, вкрили рядном (Кв.-Осн., II, 1956, 81).

2. Закінчувати носити, переносити що-небудь. Дотаскати дрова в сарай.

3. Доношувати що-небудь старе, приношене (одяг, взуття).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 392.

Дота́скувати, кую, єш, сов. в. дотаска́ти, ка́ю, єш, гл.

1) Дотаскивать, дотащить. Мнж. 40. Насилу дотаскав його, такий великий.

2) Истаскивать, истаскать, донашивать, доносить (объ одеждѣ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 433.