ДОСКОРОДЖУВАТИ

ДОСКОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОСКОРО́ДИТИ, джу, диш, док., перех. Закінчувати скородити; скородити до кінця, до певної межі.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 384.

Доско́ро́джувати, джую, єш, сов. в. доскороди́ти, джу́, диш, гл. Оканчивать, окончить бороновать передъ посѣвомъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 429.