ДОПАСАТИСЯ

ДОПАСА́ТИСЯ, а́ється, недок., ДОПА́СТИСЯ, се́ться, док. Закінчувати пастися; пастися до певної межі. Худоба допасається.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 370.

Допаса́тися, са́юся, єшся, сов. в. допа́стися, су́ся, се́шся, гл. Оканчивать пастись.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 422.